Строк оплати

Що це означає

Строк оплати - це день, до якого платіж має бути зарахований. Він визначається договором або зазначається в рахунку і зазвичай відлічується від дати постачання чи отримання документа - залежно від домовленості.

У комерційних відносинах діють законні межі: домовленість суттєво довша за звичайний стандарт може бути недійсною. За прострочення виникає право на відсотки і на паушальне відшкодування витрат зі стягнення.

Для ПДВ строк оплати, як правило, значення не має: податковий обов’язок виникає постачанням, а не оплатою. Постачальник із довгим строком оплати перераховує ПДВ державі раніше, ніж узагалі отримає гроші від покупця, і фінансує його з власних коштів, якщо не застосовує особливий режим сплати ПДВ за отриманням оплати.

Як це працює на практиці

Строк оплати - найдешевший інструмент керування грошовим потоком: скорочення з 30 до 14 днів вивільняє гроші без жодного євро кредиту. Той самий ефект дає виставлення рахунків у день постачання, а не наприкінці місяця.

Добре працюють різні умови за рівнем ризику: новий покупець платить наперед, перевірений отримує стандартну відстрочку, давній партнер з історією - довшу. Усе це відображається в оборотному капіталі.

Під час щомісячної обробки ми надсилаємо клієнтам із сальдо за контрагентами огляд простроченої дебіторської заборгованості з розбивкою за кількістю днів прострочення. За ним вирішують, кому надіслати нагадування, кому призупинити постачання і за якими вимогами наприкінці року варто розглянути резерв під знецінення.

На що звернути увагу

Довга відстрочка - це прихований кредит, який ви видаєте безкоштовно, а у великих покупців вона зазвичай умова співпраці. Тому її закладають у ціну. І за першого ж прострочення нагадування має йти одразу: очікування три тижні перетворює звичайну дебіторку на проблемну.

Від дня настання строку оплати починає спливати і строк позовної давності. Вимога, за якою фірма роками лише нагадує, без визнання боргу боржником чи без позову, погашається давністю, і боржник тоді платити не зобов’язаний; її списання до того ж може не бути податковою витратою.