Реверсивний факторинг

Що це означає

Реверсивний факторинг запускає покупець, а не постачальник. Покупець підтверджує банку рахунок, банк оплачує його постачальнику до строку з дисконтом, а покупець розраховується з банком у первісну дату.

На відміну від класичного факторингу ціна фінансування залежить від кредитоспроможності покупця, а не постачальника. Дрібний постачальник отримує гроші дешевше, ніж узяв би їх із власного овердрафту.

Для постачальника це, як правило, продаж дебіторської заборгованості без регресу: ризик неоплати несе банк, який спирається на підтвердження рахунку покупцем. Тому після виплати постачальник закриває вимогу в обліку і не показує замість неї кредиту, чим це й відрізняється від звичайного овердрафту під рахунки.

Як це працює на практиці

Програма йде через банк покупця: постачальник приєднується до рамкового договору і за кожним рахунком оформлює відступлення вимоги банку. Підтвердження рахунку покупцем при цьому безвідкличне.

Якщо разом із програмою подовжується строк оплати рахунків, аудитор перевіряє, чи не стало зобов’язання вже банківським боргом. Перекласифікація піднімає чистий борг і здатна порушити ковенанти інших договорів.

Коли клієнт-постачальник входить до програми, ми в сальдо за контрагентами зіставляємо оплату від банку з рахунком, виставленим покупцю, а різницю відносимо на фінансові витрати. ПДВ при цьому не змінюється: базою лишається сума рахунку, бо дисконт - це ціна фінансової послуги банку, а не знижка покупцеві.

На що звернути увагу

Подовження строку оплати з тридцяти до дев’яноста днів виглядає як поліпшення грошового потоку. Але витрати дисконту несе постачальник, а у звітності зобов’язання переїжджає до фінансових боргів, і економія втрачається на кредитних показниках.

Постачальник, який звик до ранніх грошей, будує на них увесь грошовий потік. Але покупець або банк можуть за договором припинити програму, наприклад у разі погіршення кредитоспроможності покупця, і тоді постачальникові доводиться раптово перекривати довгий строк оплати власним овердрафтом, який банк надавати не зобов’язаний.