Закон про бухгалтерський облік

Що це означає

Закон про бухгалтерський облік № 431/2002 Z. z. - рамка для всіх облікових одиниць незалежно від податкового режиму: він визначає, хто веде облік і в якій системі, що має містити обліковий документ, як ведуться книги і з чого складається звітність.

Докладних правил проведень у ньому немає. План рахунків, порядок обліку та форми звітів міністерство фінансів видає окремими розпорядженнями, і вони змінюються частіше за сам закон. Податкову базу закон не задає, її виводять із фінансового результату.

Закон поширюється на підприємців неоднаково. Приватний підприємець із фіксованими витратами облік за ним не веде і фіксує лише відомості, яких вимагає закон про податок на доходи. Тільки за фактичних витрат він обирає між податковим обліком і бухгалтерським, як правило простим, тоді як s. r. o. завжди веде подвійний запис.

Як це працює на практиці

За розмірними критеріями він відносить фірму до мікро, малої чи великої облікової одиниці, і від цього залежить обсяг звітності; обов’язок аудиту має в законі власні умови. Він же визначає обліковий період і умови переходу на господарський рік.

Звітність подається електронно через портал фінансового управління до реєстру фінансової звітності, де вона загальнодоступна. Закон встановлює і строки зберігання: звітність, річний звіт, облікові документи та книги зберігають десять років після року, якого вони стосуються.

Закон вимагає на дату річної звітності провести інвентаризацію майна і зобов’язань. Приймаючи облік від іншого бухгалтера, ми спершу запитуємо інвентаризаційні описи за останній рік і звіряємо їх із залишками в книгах. Без них не можна довести, що цифри звітності відповідають дійсності, і на перевірці це лягає на фірму, а не на попереднього бухгалтера.

На що звернути увагу

Штраф за законом про бухгалтерський облік рахується від вартості майна облікової одиниці, а не від недоплаченого податку. Тому фірма з великим балансом заплатить за неподану чи неповну звітність помітно більше, ніж за таку саму помилку в податковій декларації.

Обов’язок зберігати записи десять років діє і після зміни бухгалтерської програми чи бухгалтера. Дані з попередньої програми, ліцензію на яку фірма втратила, на перевірці все одно що не існують. До завершення співпраці чи відмови від програми потрібна архівація у читабельному форматі, інакше фірма не доведе навіть того, що колись облікувала правильно.