Договір про повну матеріальну відповідальність

Що це означає

Договір про повну матеріальну відповідальність - письмова угода за Трудовим кодексом, якою працівник приймає відповідальність за довірені йому готівку, цінності, товар чи запаси, за які зобов’язаний прозвітувати.

Від загальної відповідальності за шкоду він відрізняється тягарем доказування і розміром. Роботодавцю не треба доводити вину: нестача довірених цінностей відшкодовується повністю, і працівник звільняється лише тоді, коли доведе, що вона виникла не з його вини.

Договір поширюється лише на цінності, що перебувають в обігу і за які потрібно звітувати: готівку в касі, товар у магазині, запаси на складі. На робоче приладдя - ноутбук, телефон чи інструмент, тобто здебільшого малоцінне майно, - він не укладається; для них застосовується відповідальність за втрату довірених предметів на підставі письмового підтвердження.

Як це працює на практиці

Договір укладають окремо і письмово, інакше він недійсний, а підписати його можна не раніше дня, коли працівникові виповниться вісімнадцять років. При укладенні, при припиненні та при переведенні на інше робоче місце проводиться інвентаризація довірених цінностей.

За колективної відповідальності нестачу розподіляють за заробітками окремих працівників. Утримати її із зарплати в односторонньому порядку не можна: без угоди про відрахування чи рішення суду вимога залишається на папері, навіть якщо складський облік нестачу підтверджує.

У точках із готівкою ми разом із клієнтом налаштовуємо щоденне закриття: касир перераховує готівку, звіряє її з денним звітом eKasa та касовою книгою і підписує розбіжність. Невелику нестачу, виявлену того самого дня, можна пояснити й віднести до конкретної людини, суму розбіжностей за квартал - майже ніколи.

На що звернути увагу

Найдорожче обходиться передача каси чи складу новому працівникові без інвентаризації. Нестачу, знайдену через пів року, уже не віднести до його періоду, договір непридатний, і весь збиток компанія списує на себе.

Нестача, яку працівник не відшкодував, залишається для компанії не лише збитком, а здебільшого й неподатковою витратою: нестачу понад отримане відшкодування не можна врахувати в базі оподаткування. Нестягнута нестача коштує компанії більше, ніж її облікова вартість.