Позикові джерела

Що це означає

Позикові джерела - це частина пасивів, яку фірмі надали не власники, а інші особи. Сюди належать зобов’язання перед постачальниками, працівниками, державою і страховими, банківські кредити й позики, резерви і доходи майбутніх періодів. Разом із власним капіталом вони утворюють усі пасиви.

Головна відмінність від власного капіталу - обов’язок їх повернути. Постачальникові треба заплатити вчасно, банку частинами з відсотками. Власникові фірма нічого повертати не мусить, вона лише може поділитися з ним прибутком.

У балансі позикові джерела ділять на довгострокові й короткострокові за строком, що залишився до погашення. Короткострокові порівнюють з оборотними активами, з чого виводять показники ліквідності. Частка позикових джерел у цілому показує закредитованість.

Як це працює на практиці

Банки під час оцінки кредиту дивляться на структуру позикових джерел: скільки банківських кредитів, скільки прострочених зобов’язань і чи не фінансує фірма довгострокові активи короткостроковими джерелами. Тому під час підготовки документів для банку ми коригуємо розбивку так, щоб вона відображала реальність.

Окрема категорія - позики від учасників. Для банку це позикове джерело, але якщо вони субординовані банківському кредиту, банк може розглядати їх майже як власний капітал. Із пов’язаними особами треба стежити й за правилами недостатньої капіталізації щодо відсотків.

Співвідношення власних і позикових джерел - це рішення про структуру капіталу. Позикові джерела зазвичай дешевші, бо відсотки зменшують податкову базу, але підвищують ризик. Фірма із завеликим боргом втрачає маневр під час першого коливання виручки.

На що звернути увагу

Часта помилка - показати не всі позикові джерела. Відсутні нефактуровані постачання, непроведені резерви на відпустки чи невідображені зобов’язання перед директором покращують картину фірми, яка потім не витримує ні аудиту, ні due diligence.

Так само ризиковано, коли позикові джерела перевищують вартість майна. Це ознака надмірної заборгованості, і директор має оцінити свої обов’язки за законом про банкрутство. Регулярний погляд на баланс виявить таку ситуацію, поки не пізно.