Структура капіталу

Що це означає

Структура капіталу - співвідношення власного капіталу і позикових джерел, якими фінансується фірма. Вона визначає, яку частину ризику несуть власники, а яку кредитори, і наскільки дорого фірмі обходиться вся капітальна база.

Позиковий капітал зазвичай дешевший: банк вимагає меншої дохідності, ніж власник, а відсотки зменшують податкову базу, тож частину вартості боргу несе держава. Власний капітал дорожчий, бо власник несе найбільший ризик, але його не треба повертати навіть у погані роки.

Середньозважену вартість обох джерел виражає WACC. Розумно налаштована структура його мінімізує. Замало боргу - невикористаний податковий щит і повільніше зростання, забагато - вищий ризик неплатоспроможності і ціна наступних кредитів.

Як це працює на практиці

У малих і середніх фірмах структура капіталу часто складається випадково: статутний капітал під час заснування, нерозподілений прибуток і один банківський кредит. Під час планування великої інвестиції ми разом із клієнтом порівнюємо, чи фінансувати її кредитом, лізингом, внеском учасників чи поєднанням.

Банки дивляться насамперед на частку власного капіталу і закредитованість. За низького власного капіталу ми радимо розглянути перетворення позики учасника на доплату до власного капіталу, що покращить картину фірми без нових грошей.

Під час фінансування від пов’язаних осіб діють податкові обмеження. Правила недостатньої капіталізації обмежують, скільки відсотків від пов’язаних кредиторів визнається витратою, а відсотки мають відповідати звичайній ціні.

На що звернути увагу

Часта помилка - фінансувати довгострокові активи короткостроковими джерелами, наприклад овердрафтом. За коливання виручки банк не продовжить кредит, і фірмі не буде чим платити. Довгострокові активи мають покриватися довгостроковим капіталом.

Другий ризик - виплата дивідендів, яка знижує власний капітал до мінімуму якраз перед заявкою на кредит чи за ковенантів на власний капітал. Рішення про дивіденди має враховувати й плани фінансування на наступні роки.