ATAD

Що це означає

ATAD, тобто Anti-Tax Avoidance Directive, - директива ЄС 2016 року, яка уніфікувала мінімальні правила проти агресивного податкового планування компаній. Вона стала відповіддю на випадки, коли міжнародні групи переносили прибуток до країн із низьким податком через відсотки, ліцензії чи відмінності в правилах різних держав.

Вона містить п’ять інструментів: обмеження відрахування відсотків, податок у разі виїзду під час перенесення майна за кордон, загальне правило проти зловживань, правила для контрольованих іноземних компаній і правила проти гібридних невідповідностей. Держави-члени мали перенести їх до своїх законів.

Словаччина включила ATAD до закону про податок на доходи, причому деякі правила, наприклад обмеження відсотків перед пов’язаними особами, існували тут і раніше у формі правил про тонку капіталізацію. Директива задає мінімум, держава може бути й суворішою.

Як це працює на практиці

Звичайну словацьку s. r. o. без закордонних зв’язків ATAD зачіпає мало. Він важливий для фірм, що мають материнську чи дочірню компанію за кордоном, платять відсотки чи роялті всередині групи, переносять майно чи діяльність через кордон або володіють часткою у фірмі в країні з низьким податком.

У таких клієнтів під час підготовки декларації ми перевіряємо, чи не перевищують відсотки перед пов’язаними особами законний ліміт, прив’язаний до EBITDA, чи не відповідає закордонна дочка умовам CFC і чи не застосовується під час перенесення майна податок у разі виїзду. Ці коригування відображаються в статтях, що додаються до бази в декларації.

ATAD тісно пов’язаний із трансфертним ціноутворенням і повідомленнями за DAC6. Якщо фірма бере участь у транскордонній схемі з ознаками податкової вигоди, вона, крім коригування податкової бази, може мати обов’язок повідомити про неї податкові органи.

На що звернути увагу

Найчастіше фірми спотикаються на відсотках за позиками від учасників чи всередині групи. Позика від іноземної материнської компанії з високим відсотком може бути економічно розумною, але частина відсотків може не визнаватися податковою витратою. Перед підписанням кредитного договору варто перерахувати ліміт на очікувану EBITDA.

Другий ризик - загальне правило проти зловживань. Податкові органи можуть не визнати схему, головною метою якої була податкова вигода, навіть якщо формально вона відповідає закону. Тож для кожної структури варто мати задокументовану реальну ділову причину.