Ануїтет

Що це означає

Ануїтет - платіж однакового розміру на весь строк: частина покриває проценти, решта зменшує тіло боргу. На початку переважають проценти, наприкінці тіло боргу, хоча сума з рахунку не змінюється.

Однаковий платіж не означає однакову ціну грошей. Реальні витрати показує повна вартість кредиту, яка включає комісії, а за плаваючої ставки ануїтет змінюється при кожному перерахунку.

Альтернатива - погашення рівними частками основного боргу: кожен платіж зменшує борг на ту саму суму, а проценти нараховуються на залишок, що зменшується. Перші платежі тоді вищі й поступово знижуються, але за тієї самої ставки та строку процентів загалом сплачують менше. Ануїтет навантажує бюджет рівномірно, диференційований платіж швидше гасить кредит.

Як це працює на практиці

В обліку ануїтет розділяють: проценти - фінансова витрата періоду, тіло боргу зменшує зобов’язання перед банком. Підставою є графік платежів, який банк надає при видачі кредиту і перераховує при зміні ставки.

Після закінчення фіксації ставки банк перераховує платіж під нову ставку, дата закінчення кредиту при цьому не змінюється; наново графік платежів вибудовує вже рефінансування. Дострокова сплата зменшує тіло боргу, але що після неї скоротиться, внесок чи строк, домовляються заздалегідь.

При лізингу платежі поводяться схоже, але облік залежить від типу договору. При фінансовій оренді платіж ділиться на основний борг, що зменшує зобов’язання, і проценти, які є витратою, при операційній уся орендна плата - витрата періоду. Тому за кожним договором ми запитуємо графік платежів і налаштовуємо розподіл уже з першого внеску.

На що звернути увагу

Ануїтет спокушає порівнювати пропозиції лише за розміром платежу. Довший строк платіж зменшує, але переплата за процентами зростає, а оскільки в перші роки на тіло боргу йде лише мала частина кожного внеску, через кілька років виплат борг знизився значно менше, ніж пішло грошей з рахунку.

Друга помилка - провести весь платіж як витрату. Тоді фінансовий результат занижений на суму основного боргу, податкова база неправильна, а зобов’язання перед банком у балансі не зменшується, хоча компанія платить. Різниця випливає лише при звірці із залишком, який банк підтверджує на кінець року, і виправляти доводиться весь період.