Лізинг

Що це означає

Лізинг - це фінансування користування річчю: лізингодавець її придбаває, а лізингоотримувач користується за платежі. Фінансовий лізинг веде до переходу права власності наприкінці строку, оперативний по суті є довгостроковою орендою з поверненням предмета.

Відмінність має прямі облікові наслідки. За фінансового лізингу предмет відображає лізингоотримувач у своїх довгострокових активах і амортизує його; за оперативного платіж є поточною витратою, а майно лишається в лізингодавця.

Увесь строк лізингу власником предмета залишається лізингова компанія, навіть якщо за фінансового лізингу лізингоодержувач відображає його у своїх активах. Тому продавати чи закладати його не можна, а переобладнання автомобіля або верстата потребує згоди лізингодавця. За кредиту навпаки: власником від початку є боржник, а банк страхується заставою.

Як це працює на практиці

Платіж фінансового лізингу ділиться на тіло боргу, фінансову витрату і страхування: у витрати йдуть лише друга і третя частини. Перший збільшений платіж розподіляється на весь строк, а не відноситься до місяця укладення договору.

За автомобілями не можна забувати про транспортний податок, який прив’язаний до використання в бізнесі незалежно від форми фінансування. При порівнянні з кредитом вирішує повна вартість фінансування, а не розмір місячного платежу.

За фінансового лізингу з погодженим переходом права власності з погляду ПДВ це постачання товару вже в момент передачі предмета. Лізингова компанія виставляє ПДВ з усієї ціни одразу, і платник ПДВ віднімає його за один період, а не частинами разом із платежами. За оперативного лізингу ПДВ нараховується з кожного платежу як з послуги.

На що звернути увагу

Дострокове припинення лізингу зазвичай дороге і трудомістке в обліку: донараховуються недоамортизовані суми, а розрахунки регулює договір, який у цій частині читають, коли вже пізно. Тому умови розірвання читають до підписання.

У разі повної загибелі або викрадення автомобіля лізинг припиняється достроково, і страховик виплачує вартість машини на момент збитку, яка зазвичай нижча за залишок боргу перед лізинговою компанією. Різницю лізингоодержувач доплачує власним коштом. Тому за тривалих договорів порівнюють і страхування цієї різниці, а не лише ціну каско.