Z-рахунок Альтмана

Що це означає

Z-рахунок Альтмана склав американський економіст Едвард Альтман наприкінці шістдесятих років, коли шукав спосіб передбачити банкрутство фірми за загальнодоступними обліковими даними. Модель зводить п’ять фінансових коефіцієнтів із фіксованими вагами в одне число, яке порівнюють із пороговими зонами.

Коефіцієнти відображають різні сторони здоров’я фірми: частку оборотного капіталу в активах, нерозподілений прибуток до активів, EBIT до активів, вартість власного капіталу до зобов’язань і виручку до активів.

Результат ділять на три зони: безпечну, сіру й зону загрози. Початкова модель побудована для публічних промислових компаній, для приватних і невиробничих фірм існують скориговані версії з іншими вагами й межами.

Як це працює на практиці

На практиці Z-рахунок слугує швидким сигналом у межах ширшого фінансового аналізу. Його використовують банки під час оцінки кредитоспроможності, постачальники під час встановлення торговельних лімітів і аудитори під час оцінки того, чи зможе фірма продовжувати діяльність.

У наших клієнтів ми рахуємо його за звітністю кількох років поспіль, бо одне число каже мало, а тенденція до зниження - попередження. Якщо фірма наближається до зони загрози, ми зіставляємо результат і з законними критеріями, за якими оцінюється криза товариства.

Z-рахунок чутливий до облікових рішень, наприклад до активації, переоцінки майна чи створення резервів. Тому під час порівняння двох фірм ми дивимося й на те, як вони ведуть облік, щоб різниця в рахунку не виявилася просто різницею в обліковій політиці.

На що звернути увагу

Z-рахунок не замінює законного тесту. Чи перебуває фірма в кризі або в неплатоспроможності, вирішують співвідношення власного капіталу й зобов’язань, надмірна заборгованість і неплатоспроможність, а не результат моделі. І фірма в безпечній зоні може бути неплатоспроможною, якщо їй бракує грошей.

Головна помилка - ігнорувати сигнал. Якщо рахунок падає кілька років поспіль, час вирішувати питання фінансування, витрат або превентивної реструктуризації раніше, ніж у директора виникне обов’язок подати заяву про банкрутство й відповідальність за її запізнення.