KYC

Що це означає

KYC - це процедура знання клієнта: підтвердження особи, встановлення структури власності та кінцевого бенефіціара, розуміння предмета діяльності та оцінка ризику ділових відносин.

Це не разова дія при підписанні договору. Постійний моніторинг входить до нього: відносини переоцінюють при зміні власника, виду діяльності або характеру операцій.

KYC плутають із due diligence при купівлі компанії. Перше - обов’язкова процедура щодо кожного клієнта в обсязі за ризиком, друге - добровільна поглиблена перевірка перед угодою: фінансів, договорів, спорів. KYC відповідає на питання, з ким я працюю, due diligence - на питання, що я купую.

Як це працює на практиці

Під час прийому клієнта ми запитуємо документ директора, витяг із реєстру, структуру власності аж до фізичних осіб і короткий опис бізнесу та основних партнерів. Обсяг залежить від ризику: за вищого запитують більше.

Доповненням слугують санкційний скринінг і перевірка політично значущих осіб. Записи зберігають встановлений законом строк і після завершення співпраці.

Під час співпраці KYC повертається при кожній суттєвій зміні: новий учасник, зміна директора, платежі з несподіваних країн. При переході частки ми запитуємо оновлену структуру власності та дані нового кінцевого бенефіціара ще до наступної щомісячної обробки.

На що звернути увагу

Неповний KYC означає, що зобов’язана особа за AML не вправі вступити у відносини або має їх припинити. Для клієнта це практична проблема: банк без підтвердженої структури не відкриє рахунок, а бухгалтерська фірма не підпише договір, - тому документи готують заздалегідь, а не після відмови.

Часто дані про кінцевого бенефіціара в торговому реєстрі не відповідають дійсності, бо після зміни власника їх не оновили. Зобов’язана особа не вправі пропустити таку розбіжність, тож співпраця або відкриття рахунку стоїть, поки запис не виправлять, а це може тривати тижні.