Податкове резидентство

Що це означає

Податкове резидентство визначає, у якій державі особа чи компанія сплачує податок із загальносвітових доходів. Юридична особа є податковим резидентом Словаччини, якщо тут її юридична адреса або місце фактичного управління, тобто місце, де реально ухвалюються управлінські рішення.

Для фізичної особи вирішують постійне або звичайне перебування на території Словаччини в цьому році. Якщо резидентом особу вважають одразу дві держави, спір вирішує угода про уникнення подвійного оподаткування через послідовність розмежувальних критеріїв.

Податкове резидентство - це не те саме, що громадянство чи податкова реєстрація. Резидент оподатковує у Словаччині всі доходи незалежно від того, де вони виникли, тоді як податковий нерезидент сплачує тут податок лише з доходів зі словацьких джерел. Від цього поділу залежить, що взагалі зазначається в декларації, а що ні.

Як це працює на практиці

Резидентство підтверджується довідкою про податкове резидентство, яку видає податковий адміністратор. Без неї іноземний платник утримає податок біля джерела за повною ставкою замість пільгової за угодою.

Для компаній з іноземним директором чи власником це практичне питання: якщо рішення ухвалюються в іншій державі, там може виникнути місце фактичного управління, а з ним і незапланований податковий обов’язок.

У рік, коли клієнт переїжджає до Словаччини або виїжджає з неї, ми спершу оцінюємо, резидентом якої держави він є цього року, а за угодою, можливо, і за яку частину року. Лише після цього зрозуміло, які іноземні доходи належать до податкової декларації і до яких застосовується метод уникнення подвійного оподаткування.

На що звернути увагу

Адреса в реєстрі не є доказом. Вирішує фактичний стан: де перебуває керівництво, звідки підписуються договори, де працюють співробітники. Штучно вибудувана структура заодно є типовою мішенню при трансфертному ціноутворенні.

Словацький резидент часто забуває про доходи з-за кордону - оренду квартири в іншій країні, іноземні дивіденди чи відсотки за рахунком в іноземному банку. Коли це згодом з’ясовується, доводиться подавати уточнену податкову декларацію і сплачувати податок із відсотками та санкцією, хоча частину податку вже могли сплатити за кордоном.