Збалансована система показників

Що це означає

Збалансована система показників - рамка, яка перекладає стратегію в показники за чотирма перспективами: фінанси, клієнт, внутрішні процеси, навчання і зростання. Вона врівноважує гроші сьогодні тим, що принесе їх через рік.

Це не перелік KPI і не черговий дашборд. Суть у ланцюжку причин і наслідків: навчені люди покращують процес, кращий процес утримує клієнта, і лише потім зростає виручка.

Scorecard зазвичай малюють як стратегічну карту: на одному аркуші цілі всіх чотирьох перспектив з’єднані стрілками, які показують, що на що впливає. Показник, який не вдається прив’язати до жодної цілі на карті, до scorecard не входить, навіть якщо його легко виміряти. Карта таким чином слугує й фільтром проти зайвих цифр.

Як це працює на практиці

У невеликій компанії вистачає двох-трьох показників на перспективу, у кожного є власник, ціль і джерело даних. Фінанси беруть з обліку, клієнта з CRM і виставлених рахунків, процеси зі строків постачання та рекламацій.

Scorecard не підміняє OKR: scorecard - постійна рамка вимірювання, OKR - квартальний тиск на зміну. Відправною точкою є стратегічний аналіз, наприклад PEST-аналіз або погляд на конкурентів.

Для фінансової перспективи ми готуємо показники з місячного закриття: маржу, строк інкасації дебіторки, частку постійних витрат у виручці, і щомісяця в одному й тому самому визначенні. Решту три перспективи компанія заповнює сама. Ми стежимо, щоб фінансові цифри сходилися з обліком і ніхто не правив їх вручну в таблиці перед нарадою.

На що звернути увагу

Небезпечний scorecard, прив’язаний до премії через одне число. Якщо бонус висить на виручці, наприкінці кварталу виставляють рахунки й за непоставлені замовлення: податок, зазначений у рахунку, сплатити доведеться, а гроші прийдуть пізно або ніколи.

Друга помилка - забагато показників. Scorecard із тридцятьма цифрами ніхто не читає, і нарада перетворюється на зачитування таблиці. Якщо показник пів року не викликав жодного рішення чи питання, його треба прибрати або перенести у звичайну звітність, де він не забирає уваги керівництва.