Оподаткування іноземних доходів

Що це означає

Словацький податковий резидент декларує в Словаччині доходи з усього світу, зокрема іноземні, наприклад зарплату за роботу за кордоном, орендну плату від закордонної нерухомості, відсотки, дивіденди чи доходи від закордонного бізнесу. Цей принцип діє для фізичних і юридичних осіб.

Щоб не виникло подвійного оподаткування, коли той самий дохід оподатковує і держава джерела, і Словаччина, застосовують угоди про уникнення подвійного оподаткування. Вони визначають, яка держава має право оподатковувати дохід і яким методом усувається подвійне оподаткування.

Використовують два основні методи. За методу заліку дохід включають до словацької податкової бази, а податок, сплачений за кордоном, зараховують. За методу звільнення іноземний дохід виключають зі словацької бази або враховують лише під час визначення ставки.

Як це працює на практиці

Іноземні доходи зазначають у податковій декларації в окремих рядках і додатках. Для застосування заліку треба підтвердити розмір доходу і сплаченого іноземного податку, наприклад довідкою закордонного роботодавця, випискою брокера чи підтвердженням закордонного податкового органу.

За доходами від капіталу, наприклад дивідендами чи відсотками із закордонних рахунків, іноземний податок часто утримують біля джерела. Для зниження цього податку за угодою може знадобитися надати іноземному платникові довідку про податкове резидентство.

Якщо держава не має угоди зі Словаччиною, словацький закон про податок на доходи встановлює власні правила заліку. Щодо доходів із держав, які Словаччина вважає некооперативними юрисдикціями, можуть діяти суворіші правила і підвищені ставки.

На що звернути увагу

Податкові органи дедалі більше автоматично обмінюються інформацією про рахунки, доходи і майно за кордоном. Тому недекларування іноземних доходів легше виявити, і це може призвести до доплати податку, пені і штрафів, а також до кримінально-правових наслідків.

Визначення резидентства може бути непростим, особливо для людей, які живуть і працюють у кількох країнах. Якщо людина може бути резидентом кількох країн, вирішує угода за критеріями, як-от постійне житло чи центр життєвих інтересів, і результат треба оцінювати індивідуально.