Податок до сплати з ПДВ

Що це означає

Податок до сплати - це підсумок декларації з ПДВ, у якій вихідний податок більший за вхідний, що підлягає відрахуванню. Різницю платник перераховує державі; протилежний результат - перевищення відрахування.

Це не податок з обороту і не вихідний податок сам по собі, а сальдо за весь період. За одним рахунком ніколи не видно, скільки доведеться заплатити: вирішує сума всіх операцій і заявлених відрахувань за місяць чи квартал.

На результат не впливає самооподаткування. При перенесенні податкового обов’язку платник показує податок на виході й у тій самій декларації, як правило, одразу його відраховує, тож обидві сторони зростають на ту саму суму. Власний податковий обов’язок виникає лише з операцій, за якими відрахування неможливе або можливе тільки частково.

Як це працює на практиці

Декларацію подають і податок сплачують в один і той самий строк - протягом 25 днів після закінчення періоду; періодом з ПДВ є місяць або квартал. Платять на особовий рахунок платника, а варіабельний символ кодує період платежу.

Перед поданням суму звіряють з контрольним звітом і з оборотно-сальдовою відомістю: у декларацію потрапляє лише відрахування податку за документами, які платник у цьому періоді справді має. Рахунок, отриманий пізніше, заявляють у пізнішому періоді.

Податок сплачується з виставлених рахунків, а не з отриманих грошей, якщо фірма не застосовує особливий режим сплати податку за фактом отримання оплати. Якщо покупець платить із запізненням, ПДВ однаково треба сплатити з власних коштів. Тому під час планування cash flow ми повідомляємо клієнту очікувану суму ще до кінця періоду, а не в день подання.

На що звернути увагу

Гроші йдуть вчасно, але з варіабельним символом минулого періоду. Платіж прив’язується до іншого нарахування, за поточним лишається недоїмка, і пеня нараховується доти, доки платник сам не попросить перенести платіж.

Декларацію подають вчасно, але податок не сплачують, бо фірма чекає грошей від покупців. На недоїмку нараховується пеня, після перевищення встановленої законом межі боржник потрапляє до публічного списку податкових боржників, і погіршується його індекс податкової надійності, який бачать і банки, і ділові партнери.