Класифікація витрат за призначенням

Що це означає

Класифікація витрат за призначенням розподіляє витрати за тим, на що їх понесено: на конкретний продукт, замовлення, центр витрат, виробництво, адміністрування чи збут. Вона відповідає на запитання, навіщо виникли витрати і чому слугували, а не лише на запитання, що компанія спожила.

Вона доповнює класифікацію за видами, яку використовує фінансовий облік і яка розрізняє витрати за їхньою природою, наприклад матеріали, енергія, послуги, зарплата чи амортизація. Ті самі витрати на енергію можна за видом віднести до споживання енергії, а за призначенням - до цеху чи офісу.

Базовий поділ - на прямі витрати, які можна точно віднести до конкретного продукту, і непрямі, тобто накладні витрати, пов'язані з кількома продуктами і розподілювані за допомогою баз. Ця класифікація лежить в основі калькуляції та управлінського обліку.

Як це працює на практиці

На практиці класифікацію за призначенням забезпечують через центри витрат, замовлення чи проєкти, які присвоюють кожній витраті під час проведення. Бухгалтерська програма потім дає змогу скласти звіти про витрати за центрами, замовленнями чи продуктами поряд зі звичайним звітом про прибутки та збитки.

Для управлінського обліку класифікація за призначенням необхідна. Лише знаючи, скільки коштує конкретна послуга, замовлення чи клієнт, компанія може правильно встановити ціни, оцінити рентабельність напрямів і знайти місця, де витрати зростають без потреби.

Навіть невелика компанія може почати просто, наприклад розділивши витрати за основними видами послуг чи окремими точками. Важливо встановити єдині правила віднесення витрат і домовитися з бухгалтером, які дані мають бути зазначені в документах.

На що звернути увагу

Розподіл накладних витрат за невідповідними базами може спотворити картину прибутковості продуктів. Якщо, наприклад, усі накладні розподіляти за виручкою, деякі напрями можуть здаватися прибутковими, хоча насправді споживають непропорційно багато ресурсів.

Класифікація за призначенням - внутрішній інструмент, і її структуру компанія визначає сама. На податки вона не впливає, але погана якість віднесення веде до хибних управлінських рішень. Тому правила краще закріпити у внутрішньому положенні і регулярно перевіряти.