ПДВ — податок на додану вартість

Що це означає

ПДВ - непрямий податок: компанія отримує його від покупця в ціні постачання (податок на виході), віднімає податок, сплачений постачальникам (податок на вході), і перераховує державі різницю. Економічно його несе кінцевий споживач, адміністративно - платник.

Вирахування вхідного податку не є автоматичним. Воно прив’язане до використання отриманого постачання в оподатковуваній діяльності та до документа з усіма реквізитами, включно з IČ DPH обох сторін і правильно визначеним місцем постачання.

ПДВ стосується і компанії, яка не є його платником. Неплатник сплачує його в цінах постачальників без права на відрахування, а щодо послуг з-за кордону може бути зобов’язаний нарахувати його сам і сплатити. Тому різниця між платником і неплатником не в тому, чи сплачує він ПДВ, а в тому, чи може його відрахувати і чи додає його до своїх цін.

Як це працює на практиці

Платник за § 4 подає декларацію та контрольний звіт щомісяця або щокварталу, а за постачань до ЄС додається зведений звіт. Зареєструватися можна і добровільно або лише для транскордонних цілей за § 7 і § 7a.

Ситуації, що змінюють результат: перенесення податкового зобов’язання у будівництві та за деякими товарами, звільнені постачання, продаж кінцевим покупцям у ЄС через OSS та імпорт із третіх країн.

Під час реєстрації платником можна на умовах закону відрахувати податок і з майна та запасів, придбаних до реєстрації, якщо на день реєстрації компанія їх ще не використала і застосовуватиме для оподатковуваних операцій. Тому під час реєстрації клієнта ми складаємо перелік такого майна з документами і заявляємо відрахування в першій декларації з ПДВ.

На що звернути увагу

Ставки й поріг обороту для реєстрації останніми роками змінювалися, тому розрахунок завжди ведеться за редакцією, чинною у відповідному періоді. Найдорожчою помилкою лишається вирахування за документом від ненадійного платника або за постачанням, не використаним у діяльності.

Про поруку за податок постачальника малі компанії не думають. Якщо покупець знав або мав знати, що постачальник податок не сплатить, наприклад за ціни помітно нижче ринку або за оплати на неоприлюднений рахунок, податкова може стягнути несплачений ПДВ з нього, хоча свій рахунок він оплатив повністю.