Акредитив

Що це означає

Акредитив вирішує базову проблему першої угоди: продавець не хоче відвантажувати без грошей, покупець не хоче платити без товару. Банк стає між ними і платить проти документів.

Банк оцінює не товар, а папери: рахунок, транспортний документ, страховку, сертифікат походження. Якщо документи точно відповідають умовам, він платить; якщо розходяться хоч у деталі - ні.

Акредитив часто плутають з банківською гарантією. За акредитивом банк платить, коли угода пройшла за планом і продавець подав документи. За гарантією він платить, коли щось зірвалося і бенефіціар заявив вимогу. Акредитив, отже, - спосіб оплати, а гарантія - страховка на випадок, якщо одна зі сторін не виконає зобов’язання.

Як це працює на практиці

Застосовується при імпорті та експорті поза ЄС, особливо з новими партнерами і на великі суми. Умови акредитива мають збігатися з базисом Incoterms, інакше документи не подати вчасно.

В обліку акредитив відображається як зв’язані гроші на рахунку або як аванс банку, а не як витрата. Комісії банку йдуть у фінансові витрати і при великих угодах помітні.

При експорті клієнта ми ще до відвантаження перевіряємо, чи збігаються дані в рахунку-фактурі з текстом акредитива літера в літеру: назва й адреса покупця, опис товару, валюта, сума та базис поставки. Рахунок готуємо суворо за акредитивом, навіть якщо його формулювання здається дивним, бо банк порівнює текст, а не зміст угоди.

На що звернути увагу

Більшість спорів виникає з невідповідності документів: інша назва товару, інша дата відвантаження, відсутня печатка. Банк зупиняє платіж, хоча товар давно прийшов, і це правлять доповненням за окрему плату.

Другий ризик - сам банк покупця. Акредитив захищає рівно настільки, наскільки банк-емітент здатний і готовий заплатити, а в банку з ризикової країни це може бути небагато. Тому при великих угодах вимагають підтверджений акредитив, який гарантує і банк продавця. Без підтвердження продавець несе ризик чужого банку й країни, хоча думає, що застрахований.