Фінансовий результат

Що це означає

Фінансовий результат - різниця між доходами й витратами за обліковий період: прибуток, якщо доходи вищі, інакше збиток. Його показують до податку і після податку, а в балансі він сидить у власному капіталі.

Це не податкова база і не залишок грошей. З прибутку до податку база виводиться через статті, що збільшують податкову базу, і статті, що її зменшують, а залишок на рахунку відрізняється від самого прибутку на рух дебіторки, кредиторки та запасів.

Фінансовий результат не показує, як ідуть справи в самого операційного бізнесу: до нього входять амортизація, відсотки, курсові різниці та разові статті. Тому для порівняння фірм чи років використовують проміжні результати, наприклад результат від господарської діяльності або EBITDA, які відокремлюють фінансування й облікові оцінки від операцій.

Як це працює на практиці

При закритті періоду рахунки витрат і доходів закриваються на рахунок прибутків і збитків, а результат переходить до балансу; у звіті про прибутки та збитки він ділиться на господарську і фінансову діяльність. Податкова декларація починається саме з результату до податку.

У новому періоді результат переноситься на рахунок результату, що очікує затвердження, і чекає на загальні збори. Лише при затвердженні звітності вирішують, чи піде він у нерозподілений прибуток, на покриття збитку, у фонди чи на дивіденди.

Власник s. r. o. хоче влітку знати, скільки вже заробив. Проміжний результат має сенс лише тоді, коли в ньому є щомісячна амортизація, річні витрати розподілені через витрати й доходи майбутніх періодів, а за невиставленими послугами зроблено оціночні нарахування. Без цього один місяць у прибутку, а наступний у збитку просто залежно від того, коли прийшов рахунок.

На що звернути увагу

Прибуток у звіті не означає, що є з чого платити. Розподілити його можна лише настільки, щоб після виплати власний капітал не опустився нижче статутного капіталу разом із резервним фондом, а непокритий збиток минулих років з’їдає цей запас першим; виплата понад цю межу суперечить Торговому кодексу, її доведеться повернути, і за повернення відповідають директори, які її схвалили.

Фірма кілька років поспіль закінчує зі збитком, і ніхто не стежить, як зменшується власний капітал. Коли співвідношення власного капіталу й зобов’язань опускається нижче встановленої законом межі, компанія перебуває в кризі і позики учасників повертати не можна; директор, який усе ж їх погасить, відповідає за повернення.