Внутрішньогосподарські розрахунки

Що це означає

Внутрішньогосподарські розрахунки - облік взаємних робіт, поставок і переміщень між підрозділами, виробництвами чи відокремленими підрозділами того самого суб'єкта обліку. Типовий приклад - ремонтна майстерня, що лагодить верстати для виробництва, власний транспорт, що перевозить матеріали між складами, чи філія, що передає товар іншій філії.

Оскільки це одна юридична особа, вона не може мати вимоги чи зобов'язання перед самою собою. Взаємовідносини підрозділів тому відстежують на особливих рахунках внутрішніх розрахунків, які на кінець звітного періоду мають бути вирівняні й показувати нульовий залишок. До балансу й звіту про прибутки та збитки залишки потрапляти не повинні.

Внутрішньогосподарські розрахунки тісно пов'язані з управлінським обліком і центрами витрат. Вони дають змогу визначити, скільки коштує діяльність окремих підрозділів і яку користь вони приносять, навіть якщо надають одне одному послуги. Правила й внутрішні ціни зазвичай закріплюють у внутрішній інструкції.

Як це працює на практиці

Під час впровадження радимо спершу визначити центри витрат і центри прибутку, установити, які роботи вони надають одне одному, і визначити внутрішні ціни, наприклад на рівні власних витрат, планових витрат чи ринкових цін. Вибір вплине на те, який центр покаже прибуток, а який збиток, тому він має бути прозорим.

У робочому плані рахунків для цього відкривають аналітичні рахунки внутрішніх розрахунків або використовують класи, призначені для управлінського обліку. Кожен внутрішній рух має підтверджуватися внутрішнім документом із зазначенням центру, що передає й приймає, виду роботи, кількості й оцінки.

Для відокремлених підрозділів і філій із самостійними обліковими книгами внутрішньогосподарські розрахунки - інструмент, яким їхній облік наприкінці періоду об'єднують в одну звітність. Розбіжності між залишками в головному офісі та філії треба пояснити й усунути до складання звітності.

На що звернути увагу

Найчастіша помилка - ненульовий залишок внутрішніх розрахунків на кінець року. Він виникає через невідображення однієї зі сторін, різну оцінку чи розбіжність у часі. Такий залишок сигналізує про помилку в обліку, і аудитор завжди його перевіряє. Розбіжності треба звіряти поточно, а не лише під час закриття року.

Не плутайте з операціями між пов'язаними особами. Якщо підрозділи - самостійні компанії групи, це не внутрішньогосподарські розрахунки, а реальні угоди, за якими виставляють рахунки, нараховують ПДВ і застосовують правила трансфертного ціноутворення. Внутрішні ціни всередині однієї фірми на податки безпосередньо не впливають, а ціни між фірмами групи - впливають.