Цільове управління витратами

Що це означає

Цільове управління витратами, англійською target costing, - це метод, за якого компанія спершу визначає ціну, яку готовий платити ринок, віднімає від неї бажаний прибуток, а залишок стає цільовою собівартістю. Розроблення продукту і виробництво мають вкластися в цю суму.

Метод перевертає традиційну логіку, коли ціну виводять з калькуляції витрат із додаванням маржі. За цільового управління витратами відправною точкою є клієнт і конкуренти, а не внутрішні витрати компанії, які мають підлаштуватися під ринок.

Метод з'явився в японському автопромі і найефективніший на етапі розроблення продукту, коли ще можна вплинути на більшу частину майбутніх витрат. Після запуску виробництва витрати знижувати важче і поступово, наприклад методом кайдзен.

Як це працює на практиці

Процес починається з дослідження ринку і визначення ціннісної пропозиції, тобто того, за що клієнт готовий платити. З цільової ціни виводять цільову собівартість, яку розподіляють за компонентами, функціями чи операціями, і команди шукають способи вкластися в ліміти.

Для точного віднесення витрат на функції продукту часто використовують функціонально-вартісну калькуляцію. Вона показує, які частини продукту чи послуги дорогі порівняно з цінністю, яку вони дають клієнтові, і де має сенс шукати економію.

Принцип застосовний і в послугах. Бухгалтерська фірма, яка хоче запропонувати пакет для підприємців за певну місячну ціну, рахує, скільки часу і витрат може дозволити собі на одного клієнта, і під це налаштовує обсяг послуги, автоматизацію і процеси.

На що звернути увагу

Якщо цільова собівартість нереально низька, тиск на економію може призвести до зниження якості, яке клієнт сприйме негативно. Важливо економити на тому, чого клієнт не цінує, і зберігати те, заради чого він обирає продукт.

Метод потребує співпраці маркетингу, розроблення, закупівель, виробництва і фінансів. Якщо його реалізує лише фінансовий відділ без участі інших, він залишиться цифрами в таблиці. За агресивної ціни проникнення треба особливо стежити, чи забезпечує цільова собівартість довгострокову прибутковість.