Мінімальний податок

Що це означає

Мінімальний податок - зобов’язання юридичної особи, що діє й тоді, коли компанія показала збиток або нульову базу. Його розмір ступеневий за величиною оподатковуваних доходів.

Це не додатковий податок: якщо розрахунковий податок на прибуток вищий за мінімальний, платять лише більший. Сплачену понад різницю можна зарахувати в наступні три роки, якщо буде з чого.

Мінімальний податок не слід плутати з глобальним мінімальним податком, який стосується лише великих міжнародних груп і має забезпечити, щоб їхнє ефективне оподаткування не опускалося нижче певного рівня. Мінімальний податок за законом про податок на доходи - інший інструмент: він стосується звичайних словацьких компаній, зокрема невеликих s. r. o., і його розмір - фіксована сума за діапазоном доходів.

Як це працює на практиці

У початківців у перший рік зазвичай є звільнення. Не платять і за рік, у якому компанія увійшла в ліквідацію чи конкурс, але це оцінюють за конкретною датою.

При плануванні авансів і грошового потоку його закладають як фіксовану річну витрату. У сплячих компаній групи він часто єдина причина їх закрити.

Різницю між сплаченим мінімальним і розрахованим податком ми ведемо щодо кожного клієнта рік за роком, із роком виникнення і сумою, яка ще залишається до заліку. У податковій декларації за наступний рік ми потім застосовуємо її в правильному порядку, щоб залік не пропав лише тому, що про нього ніхто не згадав.

На що звернути увагу

Зарахування в наступні роки зникає, якщо компанія три роки не покаже достатнього податку. Тому тримати порожню фірму в розрахунку, що гроші колись повернуться, невигідно.

Власники «сплячих» s. r. o. іноді думають, що без діяльності нічого подавати не треба. Проте декларація з податку на доходи подається і за нульових доходів, а мінімальний податок треба сплатити вчасно. Якщо його не сплатити, виникає недоїмка з відсотками за прострочення, а за неподану декларацію до річної суми додається ще й штраф.