Договір комісії

Що це означає

Договір комісії регулюється Торговельним кодексом. Комісіонер зобов’язується від свого імені й за рахунок комітента здійснити певну комерційну операцію, найчастіше продаж чи купівлю товару, а комітент сплачує йому за це комісію.

Відмінність від торговельного представництва - у тому, від чийого імені діють. Торговельний представник лише посередничає, а договір укладає сам представлюваний, тоді як комісіонер зовні виступає продавцем чи покупцем, і покупець часто навіть не знає, чий товар купує.

Власником товару до продажу залишається комітент. Комісіонер лише тримає його, а під час продажу виникають дві операції: між комітентом і комісіонером та між комісіонером і покупцем.

Як це працює на практиці

Для цілей ПДВ під час комісійного продажу товару застосовується фікція двох постачань товару: комітент постачає комісіонерові, а комісіонер покупцеві. День виникнення податкового обов’язку за обома, як правило, той самий, комітент виставляє комісіонерові ціну за вирахуванням комісії, а комісіонер покупцеві - повну ціну.

Комісіонер не показує прийнятий товар як власні запаси, а обліковує його в позабалансовому обліку. Під час інвентаризації товар комітента перераховують окремо й звіряють залишок із комітентом.

Під час транскордонних постачань, наприклад коли іноземний виробник розміщує товар у словацького продавця, комісійний продаж треба відрізняти від режиму консигнаційного складу, що має власні правила ПДВ та обліку.

На що звернути увагу

Часта помилка - під час комісійного продажу проводити лише комісію, ніби це послуга. Для ПДВ і виручки це неправильно, і на перевірці виникає різниця між заявленим і фактичним продажем товару.

Договір має чітко визначати, хто несе ризик утрати товару, коли комісіонер передає гроші комітентові і як повертається непроданий товар. Інакше за неплатоспроможності комісіонера комітент може не отримати ні товару, ні грошей.