Довгострокові фінансові інвестиції

Що це означає

Довгострокові фінансові інвестиції - це фінансові вкладення, які фірма тримає понад рік. Найчастіше це частки в дочірніх та асоційованих компаніях, боргові цінні папери до погашення, довгострокові позики іншим фірмам та інші частки й папери, не призначені для короткострокової торгівлі.

У балансі вони утворюють окрему групу довгострокового майна поряд із матеріальним і нематеріальним. Їх не амортизують, бо вони не зношуються. Оцінюють за вартістю придбання із супутніми витратами, а частки в дочірніх та асоційованих фірмах можна й методом участі в капіталі.

Якщо вартість вкладення тимчасово падає нижче балансової, створюють оціночний резерв. Деякі цінні папери на дату балансу переоцінюють за справедливою вартістю, а різницю залежно від виду відносять у результат чи у власний капітал.

Як це працює на практиці

У холдингових структурах довгострокові фінансові інвестиції часто головна стаття материнської компанії. Під час складання звітності ми перевіряємо, чи відповідає балансова вартість часток власному капіталу дочірніх фірм і чи не потрібен резерв щодо збиткових дочок.

Сюди належать і позики пов’язаним фірмам строком понад рік, і щодо них треба розв’язувати відсотки. Відсоток між пов’язаними особами має відповідати звичайній ціні за правилами трансфертного ціноутворення, інакше податкова скоригує базу.

У податках продаж частки оцінюють окремо. Дохід від продажу частки в s.r.o. чи акцій у юрособи, як правило, входить до податкової бази, а вартість придбання стає витратою лише під час продажу, а не поступово. Оціночний резерв щодо часток податковою витратою не є.

На що звернути увагу

Часта помилка - показати позику учасникові чи сестринській фірмі як довгострокову інвестицію без договору, відсотків і реального погашення. Під час перевірки чи аудиту таку позику визнають прихованим вилученням грошей із фірми з податковими наслідками.

Другий ризик - завищена частка в збитковій дочці. Якщо дочірня фірма роками працює в збиток і її власний капітал від’ємний, частка за вартістю придбання завищує майно материнської фірми і спотворює її картину перед банком і кредиторами.