Податково визнаний оціночний резерв

Що це означає

Податково визнаний оціночний резерв - це оціночний резерв щодо дебіторської заборгованості, який закон про податок на доходи дозволяє врахувати як податкову витрату. У бухгалтерії фірма створює резерв завжди, коли є реальний ризик неоплати, але для податків його визнають лише в чітко визначених випадках.

Головний критерій - строк прострочення. Щодо дебіторської заборгованості зі строком оплати після 2014 року можна врахувати 20 відсотків номіналу через 360 днів прострочення, 50 відсотків через 720 днів і всю суму через 1 080 днів. Якщо боржник перебуває в банкрутстві, резерв визнають у розмірі заявленої вимоги.

Умова - вимогу раніше включили до оподатковуваних доходів, наприклад як виручку за рахунком. Резерви щодо заборгованості пов'язаних осіб або щодо вимог, що виникли не зі звичайної торгівлі, для податків не визнаються і під час розрахунку податку додаються до бази.

Як це працює на практиці

На практиці бухгалтер наприкінці року переглядає книгу дебіторської заборгованості й за строком прострочення розраховує податкову й неподаткову частину резерву. Податкова частина зменшує базу, неподаткову додають у декларації, а коли борг пізніше сплачено чи списано, резерв відновлюють.

Якщо вимога стає остаточно безнадійною, наприклад після завершення банкрутства, настає списання заборгованості. Списання є податковою витратою в межах визнаного резерву або повністю, якщо йдеться про безнадійний борг за законом.

Фірмам вигідно вчасно нагадувати про борг і документувати кроки стягнення. Нагадування, заява в процедурі банкрутства чи рішення суду допомагають під час податкової перевірки довести, що резерв створено обґрунтовано й у правильному розмірі.

На що звернути увагу

Податковий резерв створюють не просто тому, що борг старий. Якщо вимогу було зараховано, відступлено або боржник частково її сплатив, змінюються і сума, і строк прострочення. Помилка під час перевірки проявиться як безпідставно зменшена база з відсотками й штрафом.

У платників ПДВ із несплаченою заборгованістю пов'язана й можливість скоригувати податкову базу в разі безнадійності. Це окрема процедура з власними умовами, не пов'язана безпосередньо з резервом, а в боржника водночас виникає обов'язок скоригувати відрахування.