Калькуляція з повним розподілом витрат

Що це означає

Калькуляція з повним розподілом витрат відносить на продукт усі виробничі витрати: прямі матеріали та зарплату, а також частку накладних витрат виробництва, наприклад енергію, амортизацію верстатів чи зарплату майстра. Результат - повна виробнича собівартість одиниці.

Накладні витрати розподіляються на продукти за обраною базою розподілу, наприклад годинами праці чи машинним часом. Порядок фіксується в калькуляційній формулі компанії.

Протилежність - калькуляція за змінними витратами, що відносить на продукт лише змінні витрати. Обидва методи правильні, але відповідають на різні питання.

Як це працює на практиці

У словацькому обліку повний підхід важливий для оцінки запасів власного виробництва та незавершеного виробництва. До власних витрат входять прямі витрати і може включатися частина непрямих виробничих витрат, але не адміністративні та збутові.

Для ціноутворення повна калькуляція показує, яку ціну продукт має довгостроково мати, щоб покрити всі витрати виробництва. Тому під час пропозицій на великі замовлення вона зазвичай є відправною точкою.

Коли компанія виробляє більше, ніж продає, частина постійних накладних залишається в запасах, і прибуток періоду виглядає кращим. Менеджери мають це розуміти, інакше можуть сприйняти зростання прибутку як успіх, хоча це лише зростання складу.

На що звернути увагу

Головний ризик - невдала база розподілу. Якщо накладні розподіляти за прямою зарплатою в автоматизованому виробництві, витрати на продукти ручної роботи роздуваються, а машинні занижуються, що веде до хибних цін.

У короткострокових рішеннях, наприклад чи прийняти додаткове замовлення за нижчою ціною, повна калькуляція може вводити в оману. Постійні накладні виникнуть у будь-якому разі, тому краще дивитися на маржинальний дохід.