Собівартість власного виробництва

Що це означає

Власні витрати - база оцінки для майна, яке фірма створює власними силами, наприклад власної продукції, незавершеного виробництва, збудованої своїми силами будівлі чи розробленого ПЗ. Закон про бухгалтерський облік називає їх одним з основних способів оцінки майна.

До власних витрат входять прямі витрати на виробництво, тобто матеріали, зарплати й інші витрати, прямо пов’язані з роботою. Фірма може включити й частину непрямих витрат, що стосуються виробництва, тобто виробничі накладні.

До власних витрат не можна включати адміністративні накладні, збутові витрати й витрати, пов’язані з невикористаною потужністю. Вони лишаються витратами періоду, у якому виникли, і не переносяться у вартість запасів чи майна.

Як це працює на практиці

У виробничих клієнтів ми налаштовуємо калькуляцію власних витрат за окремими виробами й правила розподілу виробничих накладних. Метод описуємо в обліковій політиці, бо від нього залежать вартість запасів у балансі й фінансовий результат.

Для майна, створеного власними силами, наприклад під час будівництва цеху працівниками фірми, ми спершу відносимо витрати на витрати періоду, а потім капіталізацією переносимо їх у придбання майна. Після завершення вводимо майно й починаємо амортизацію.

Щодо запасів власного виробництва зміна їхньої вартості відображається через зміну стану запасів у доходах. Щоб результат мав сенс, власні витрати треба рахувати однаково на початок і на кінець періоду.

На що звернути увагу

Включення адміністративних накладних чи надмірних витрат до власних витрат завищує запаси й переносить витрати в майбутнє. Результат поточного року тоді виглядає кращим, ніж насправді.

Якщо власні витрати вищі за чисту вартість реалізації виробу, тобто ціну, за якою його можна продати, треба створити резерв на знецінення. Запаси в балансі не можна показувати за вартістю, яку фірма не зможе повернути.