Строк попередження

Що це означає

Строк попередження - час між врученням повідомлення про звільнення і припиненням трудових відносин. Він починається з першого дня наступного календарного місяця, а не з дня вручення.

Тривалість залежить від стажу і причини: один, два чи три місяці. Договором його можна продовжити, але не можна скоротити нижче законного мінімуму.

Строк попередження не застосовується при негайному розірванні та при звільненні під час випробувального строку, де досить короткого письмового повідомлення заздалегідь. І якщо працівник може подати повідомлення без зазначення причини, то роботодавець - лише з підстав, прямо перелічених у Трудовому кодексі.

Як це працює на практиці

Протягом строку трудові відносини діють з усіма правами та обов’язками. Якщо роботодавець не надає роботу, це перешкода на його боці, і належить компенсація зарплати.

Якщо працівник піде раніше без домовленості, роботодавець може вимагати компенсацію, якщо вона передбачена в договорі. На практиці краще домовитися про раніше припинення.

Протягом строку попередження ми вирішуємо з клієнтом залишок відпустки: роботодавець може призначити її працівникові, інакше відпустку, яку той не встиг використати, при звільненні компенсують виплатою в розмірі відшкодування зарплати. Ця сума входить до останньої виплати, а розрахунковий лист і довідки ми готуємо до останнього дня.

На що звернути увагу

При звільненні з організаційних причин до строку додається вихідна допомога. За угодою строк відпадає, але допомога зазвичай вища: обидва шляхи варто порахувати заздалегідь.

Якщо працівник захворіє під час строку попередження, розпочатого з ініціативи роботодавця, час непрацездатності до строку, як правило, не зараховується, і трудові відносини закінчаться пізніше. Якщо в розрахунку зарплати цього не врахували, зняття з обліку в страхуванні та остання виплата вийдуть із неправильною датою.