Умова про неконкуренцію

Що це означає

Умова про неконкуренцію забороняє працівнику після звільнення вести діяльність, що конкурує з роботодавцем. Погодити її можна максимум на один рік.

Умова дійсності - співмірна грошова компенсація від роботодавця, щонайменше 50 % середнього заробітку за період обмеження. Без компенсації застереження недійсне, навіть підписане обома сторонами.

Її не плутають із забороною конкуренції під час трудових відносин. Поки працівник працює, займатися прибутковою діяльністю в тій самій сфері, що й роботодавець, він може лише з його попередньої письмової згоди, причому без будь-якої компенсації. Застереження регулює лише період після звільнення.

Як це працює на практиці

Вона має сенс там, де працівник знає ціни, маржу і клієнтську базу. На рядових посадах це зайва витрата: компенсацію платять, навіть якщо людина до конкурентів не пішла.

Поруч із застереженням використовують угоду про нерозголошення, яка захищає інформацію без строку і без компенсації. У багатьох випадках її самої достатньо.

Компенсацію виплачують заднім числом за місячні періоди протягом усього обмеження, тобто і в місяці після завершення відносин. Тому під час офбордингу ми залишаємо її в зарплатному обліку як регулярний платіж із датою закінчення, щоб про неї не забули і колишній працівник не мав приводу вважати застереження порушеним.

На що звернути увагу

Роботодавець має право відмовитися від застереження в період роботи, але не в день після звільнення людини. Договірну неустойку за порушення погоджують співмірно, інакше суд її зменшить.

Друга проблема - нечітко або надто широко окреслена діяльність. Застереження має визначати, якою діяльністю працівник не вправі займатися; загальну заборону «працювати в галузі» у спорі важко відстояти, хоча роботодавець увесь цей час платив компенсацію. Тому формулювання прив’язують до конкретного предмета діяльності та до Трудового кодексу.