Визнання боргу

Що це означає

Визнання боргу - письмова заява боржника про те, що борг існує, в якому розмірі та з якої підстави. З моменту визнання спливає нова позовна давність.

У спорі це помітно змінює позицію: без нього кредитор доводить виникнення вимоги, а після визнання припускається, що борг існував, і доказування переходить до боржника.

Визнання саме по собі борг не збільшує і строк оплати не переносить, воно лише підтверджує, що вимога існує. У комерційних відносинах воно діє і для боргу, строк давності за яким уже сплив: боржник, який його визнав, як правило, вже не може послатися на давність.

Як це працює на практиці

На практиці його поєднують із графіком розстрочки: боржник визнає борг і погоджує платежі, кредитор отримує і кращу позицію, і реальний шанс на оплату. Це дешевше за суд для обох сторін.

Сильніша форма - нотаріальний акт зі згодою на виконуваність. За невиконання йдуть одразу до виконавця, минаючи суд.

Під час інвентаризації дебіторської заборгованості до закриття року ми надсилаємо боржникам запит на підтвердження сальдо. Підписане підтвердження з точною сумою і підставою може слугувати й визнанням, тому його варто формулювати так, щоб воно відповідало вимогам до визнання, а оригінал зберігати з документами.

На що звернути увагу

Визнання має бути визначеним: точна сума, підстава, дата і підпис уповноваженого. Розпливчасте «борг закриємо» в листі суд може не визнати визнанням, хоча звучить як згода.

Новий строк після визнання теж колись спливе. Кредитор, який роками після визнання терпить затримки платежів, може опинитися там, звідки почав. За першого серйозного збою варто подати заяву про судовий наказ, поки визнання свіже і боржник ще має з чого платити.