Пеня за прострочення

Що це означає

Пеня за прострочення - санкція за пізній платіж. За податками її нараховує податковий орган за законною ставкою від суми боргу за кожен день прострочення.

У комерційних відносинах вона виникає із закону і без застереження в договорі. Договірна ставка можлива, але має бути співмірною: надмірну суд зменшить або не присудить.

Щодо податків пеню за прострочення не плутають зі штрафом. Пеню сплачують за пізню сплату податку, штраф - за пізнє подання декларації, неподання або хибні дані. Хто і подав, і сплатив пізно, зазвичай отримує і те, і інше, і кожне нараховується окремим рішенням.

Як це працює на практиці

При стягненні пеню рахують із першого дня після строку оплати і зазначають уже в нагадуванні. У заяві про судовий наказ її вимагають разом з основною сумою.

В обліку отримана пеня - дохід, сплачена - витрата. Податково визнається сплачена пеня з комерційних відносин, але не санкційна пеня від податкового органу.

Коли покупець оплачує рахунок із запізненням, пеню ми не виставляємо йому окремим рахунком із ПДВ. Пеня за прострочення - не винагорода за постачання і тому не оподатковувана операція, її зазначають у вимозі чи нагадуванні без податку, а в обліку відображають як дохід.

На що звернути увагу

Пеня і договірна неустойка - різні речі і можуть діяти поруч. У договорі треба ясно зазначити, що і коли застосовується, інакше у спорі спрацює лише одне.

Податок сплачено з хибним варіабельним символом або на інший рахунок. Платіж іде вчасно, але на особовому рахунку платника не відноситься до потрібного податку, і пеня далі нараховується, доки ситуацію не виправлять заявою до податкової.