Доходи майбутніх періодів (до отримання)

Що це означає

Доходи майбутніх періодів за надходженнями (нараховані доходи) - стаття розподілу в часі, якою відображають дохід, що належить до поточного звітного періоду, хоча гроші за нього надійдуть лише в одному з наступних. В обліку підприємців їх ведуть на рахунку 385, а в балансі вони належать до активів як стаття розподілу в часі.

Типові приклади - відсотки за вкладом за грудень, зараховані лише в січні, орендна плата за останній квартал, яку орендар сплачує постфактум, або ліцензійні платежі, виставлені після закінчення року. Дохід виник, бо послуга чи користування вже відбулися, лише оплата, а іноді й документ, надійдуть пізніше.

Нараховані доходи треба відрізняти від доходів майбутніх періодів. В останньому випадку гроші надійшли наперед, а дохід належить до майбутнього, наприклад передплата на наступний рік. З нарахованими доходами навпаки: дохід належить до теперішнього, а гроші надійдуть пізніше. Обидві статті мають дзеркальні відповідники на боці витрат.

Як це працює на практиці

Під час річної звітності ми переглядаємо договори з регулярними доходами й з'ясовуємо, чи відображено всі доходи за рік. Якщо дохід за грудень ще не виставлено чи не зараховано, відображають нарахований дохід проти відповідного рахунку доходів. Наступного року після надходження оплати чи виставлення рахунку його сторнують.

Нараховані доходи використовують, коли сума доходу відома. Якщо суму ще точно не визначено, наприклад за очікуваного бонусу від постачальника, радше застосовують оціночний актив. Розмежування цих інструментів визначають правила обліку, і його варто описати у внутрішній інструкції.

Для малих фірм важливо, що розподіл у часі не треба робити щодо несуттєвих і регулярно повторюваних статей, якщо це не спотворює фінансового результату. Вирішує принцип суттєвості. Щодо відсотків із невеликого вкладу розподіл тому часто не роблять, а щодо великої ліцензійної винагороди - роблять.

На що звернути увагу

Найчастіша помилка - забути про доходи, які виставляють лише після закінчення року. Фінансовий результат тоді занижений, а дохід з'являється не в тому році. Під час перевірки фінансової звітності аудитор дивиться передусім січень і лютий, щоб з'ясувати, чи немає там доходів, що належать до минулого року.

Увага й до податкових наслідків. Дохід, відображений через нараховані доходи, входить до податкової бази того року, до якого належить, а не року оплати. Якщо фірма не зробить розподілу й оподаткує дохід лише під час оплати, вона припуститься помилки періоду, яку треба виправляти уточнювальною декларацією.