Перерахунок іноземної валюти

Що це означає

Перерахунок іноземної валюти - переведення суми в іноземній валюті в євро в бухгалтерському обліку. Його роблять під час відображення операції, під час оплати й на дату складання звітності. Зазвичай використовують референсний курс Європейського центрального банку або курс, за яким банк фактично купив чи продав валюту.

Закон про бухгалтерський облік встановлює, що для звичайних операцій застосовується референсний курс ЄЦБ, оголошений у день, що передує дню операції. Під час купівлі та продажу валюти за євро використовується курс, за яким цінності було куплено чи продано.

Оскільки курс між виставленням рахунку та його оплатою змінюється, виникають курсові різниці. Їх відображають як фінансовий дохід чи витрату, і вони впливають на фінансовий результат, навіть якщо комерційна вартість рахунку не змінилася.

Як це працює на практиці

Рахунок від німецького постачальника в євро перерахунку не потребує, а рахунок у доларах США чи чеських кронах - потребує. Бухгалтер відображає його за курсом на дату операції, під час оплати з валютного рахунку застосовує курс за правилами, а різницю відображає як курсову.

На дату звітності неоплачені вимоги, зобов'язання та залишки на валютних рахунках перераховують за курсом ЄЦБ на цю дату. Різниці відносять на результат, тож компанія показує курсовий прибуток чи збиток і за неоплаченими рахунками.

Для ПДВ діють свої правила перерахунку, які не обов'язково повністю збігаються з обліковими. Податкову базу перераховують за курсом згідно із законом про ПДВ, тому для рахунків у валюті корисно, щоб програма вміла працювати з обома курсами, а результати були узгоджені.

На що звернути увагу

Компанії з великим обсягом валютних операцій несуть валютний ризик, що може сильно вплинути на прибуток. Перерахунок лише відображає його, а не усуває; зниження ризику потребує хеджування, природного зіставлення доходів і витрат в одній валюті чи зміни договорів.

Помилки в застосованому курсі, наприклад курс на дату оплати замість дати операції, спотворюють витрати й доходи. Під час перевірки податкова може їх оскаржити, особливо якщо вони систематично зменшують податкову базу.