Валютний рахунок

Що це означає

Валютний рахунок тримає гроші у валюті, відмінній від євро. В обліку він ведеться і у валюті, і в євро, тому в кожного руху два записи: сума у валюті та її перерахунок.

Перерахунок іде за курсом із внутрішнього положення, як правило за курсом ЄЦБ попереднього дня. Залишок на звітну дату перераховують знову, і виникає курсова різниця.

Валютний рахунок не змінює валюти обліку: компанія веде облік у євро, а залишок в іноземній валюті - це фінансові активи, оцінені перерахунком. Тому під час переказу між власним євровим і валютним рахунком доходу від операції не виникає, є лише різниця між курсом банку і курсом, який компанія застосовує в обліку.

Як це працює на практиці

Рахунок у валюті, в якій компанія і отримує, і платить, економить дві конверсії та банківський спред. За регулярної торгівлі з Чехією, Польщею чи Британією це більше, ніж плата за ведення рахунку.

За великих сум валютний ризик закривають хеджуванням або просто тим, що гроші залишають у валюті майбутніх платежів замість негайної конверсії.

За платежів за межі єврозони через SWIFT комісію утримує банк, а іноді й банк-посередник дорогою. На рахунок надходить менше, ніж було в рахунку-фактурі, і під час рознесення ми відокремлюємо комісію як витрату від курсової різниці, щоб дебіторка не залишилася відкритою на дрібну суму.

На що звернути увагу

Курсові різниці треба обліковувати регулярно, а не раз на рік. Компанія, яка тримає кілька валют і перераховує їх лише в грудні, весь рік бачить фінансовий результат, що нічого не означає.

Банк веде валютний рахунок як окремий рахунок з окремою випискою. Якщо компанія не передає її бухгалтеру, рухи у валюті місяцями відсутні в обліку і спливають лише під час закриття року, коли залишок в обліку не збігається з підтвердженням банку.