Неплатоспроможність

Що це означає

Неплатоспроможність - стан, коли фірма не може протягом певного часу після строку оплати погасити грошові зобов’язання щонайменше перед двома кредиторами. Закон про банкрутство й реструктуризацію разом із надмірною заборгованістю вважає її однією з двох форм неспроможності.

Неплатоспроможність оцінюють за реальною здатністю платити, а не за тим, чи більше у фірми майна, ніж боргів, на папері. Навіть компанія з цінною нерухомістю може бути неплатоспроможною, якщо в неї немає грошей на прострочені рахунки і вона не може швидко перетворити майно на готівку.

Від короткочасного провалу ліквідності її відрізняють тривалість і масштаб. Один рахунок, сплачений на тиждень пізніше, ще не неспроможність. Та коли фірма систематично не платить кільком кредиторам і не має реальної перспективи покращення, межу перетнуто, і настають обов’язки за законом.

Як це працює на практиці

У клієнтів ми відстежуємо вікову структуру зобов’язань і грошові потоки. Якщо починають накопичуватися прострочені рахунки в кількох постачальників, ми попереджаємо керівництво ще до того, як ситуація стане неспроможністю, і разом шукаємо рішення, наприклад графік погашення чи превентивну реструктуризацію.

Коли фірма вже неплатоспроможна, статутний орган має законний обов’язок подати заяву про оголошення банкрутства у встановлений законом строк із моменту, коли він дізнався чи мав дізнатися про неспроможність. Пропуск цього строку має серйозні наслідки.

Під час оцінки ми допомагаємо скласти огляд прострочених зобов’язань, реально стягуваної дебіторки й доступних грошей. Такий документ потрібен і адвокатові, який вирішує з фірмою реструктуризацію чи заяву про банкрутство, і слугує доказом того, коли настала неспроможність.

На що звернути увагу

Найбільший ризик - чекати. Директор, який не подав заяву вчасно, відповідає за шкоду, завдану кредиторам, і закон може накласти на нього й інші санкції. Теми відповідальності директора не уникнути, просто ігноруючи неплатежі.

Небезпечні й кроки, зроблені незадовго до неспроможності, наприклад переважне погашення боргу учасникові чи продаж майна нижче ціни. Керуючий може згодом оскаржити такі дії, а особи, які отримали з них вигоду, можуть бути зобов’язані повернути отримане.