MRP

Що це означає

MRP, від англійського material requirements planning, - метод планування потреби в матеріалах. З плану виробництва, специфікацій, що описують, з яких деталей складається виріб, і даних про залишки він розраховує, які матеріали й компоненти треба замовити чи виготовити, у якій кількості й коли, щоб виробництво йшло за планом.

Розрахунок іде від готового виробу вниз: якщо фірма має зробити 100 столів, а кожен має чотири ніжки, потрібно 400 ніжок, з цього віднімають склад і замовлення в дорозі, і з урахуванням строку поставки виходить дата, коли треба замовити. Сучасні системи доповнюють і планування потужностей обладнання й людей.

MRP сьогодні входить до більшості ERP-систем. Його розширена версія, MRP II, охоплює й фінанси та планування всього виробництва. Якість результату повністю залежить від точності вхідних даних: основних даних, специфікацій, строків поставки й залишків.

Як це працює на практиці

Для виробничих фірм MRP замінює замовлення «на відчуттях» і водночас знижує і нестачу матеріалів, і зайві запаси. Під час впровадження радимо спершу почистити специфікації й складські залишки, бо система з хибними даними лише швидше повторюватиме помилки.

Частиною налаштування є страховий запас, розмір замовлень і правила округлення, наприклад мінімальне пакування постачальника чи оптимальний розмір замовлення. За стабільного виробництва MRP може підтримувати й підхід точно вчасно.

З погляду обліку й фінансів MRP - цінне джерело даних для планування грошового потоку: він показує, коли й на скільки фірма купуватиме. Зв’язок зі складським обліком і бухгалтерією водночас спрощує оцінку запасів і незавершеного виробництва.

На що звернути увагу

Найчастіша помилка - неактуальні залишки чи специфікації. Якщо склад у системі не збігається з реальністю, MRP запропонує замовити те, що вже є на складі, чи навпаки не замовить відсутнього. Тож регулярні інвентаризації й дисципліна під час запису рухів - умова роботи.

Друга помилка - сліпо дотримуватися пропозицій системи. MRP рахує за отриманими даними й не знає про підготовлювану зміну продукту, збій постачальника чи акцію конкурента. Планувальник має перевіряти й коригувати пропозиції, а не просто автоматично їх підтверджувати.