EUDR

Що це означає

EUDR - регламент ЄС про продукцію без вирубування лісів. Він забороняє випускати на ринок ЄС або вивозити з нього окремі товари й продукцію з них, якщо вони походять із земель, вирубаних після 31 грудня 2020 року, чи були вироблені з порушенням законів країни походження. Він стосується деревини, какао, кави, сої, пальмової олії, великої рогатої худоби й каучуку.

Під регламент підпадають і вироби з цих товарів, наприклад меблі, папір і картон, дерев’яні піддони, шоколад, шкіряні вироби чи шини. Точний список визначає додаток до регламенту за митними кодами, тож перший крок - з’ясувати, чи стикається фірма з таким товаром узагалі.

Ключовий обов’язок - належна перевірка: зібрати інформацію про походження, включно з геолокацією ділянок, де товар було отримано, оцінити ризик і до випуску на ринок подати декларацію до інформаційної системи ЄС. Після кількох відстрочок регламент застосовується поетапно: спершу до великих і середніх фірм, пізніше до малих.

Як це працює на практиці

Для словацьких фірм важливо визначити свою роль. Оператор, який першим випускає товар на ринок ЄС, наприклад імпортер кави чи виробник із місцевої деревини, несе основні обов’язки. Торговець, що перепродає товар у ЄС, має передусім зберігати відомості про постачальників і покупців та номер декларації.

На практиці це означає запитувати в постачальників нові дані, змінювати договори й умови закупівель і налаштувати облік, який пов’яже конкретну поставку з референсним номером декларації. Про дерев’яні піддони й пакування часто забувають, хоча й вони можуть підпадати під регламент.

EUDR вписується в ширшу рамку сталості: CSDDD для перевірки всього ланцюга, цифрові паспорти продуктів чи звітність ESG. Фірми, що вже проводять аудит постачальників, можуть вбудувати вимоги EUDR в наявні процедури.

На що звернути увагу

Головний ризик - вважати, що регламент стосується лише великих імпортерів. І невелика фірма, що ввозить каву, какао чи деревину з-поза ЄС або виробляє з місцевої деревини, може бути оператором із повними обов’язками. За порушення загрожують штрафи, конфіскація товару й усунення від держзакупівель.

Другий ризик - неточна геолокація. Дані про ділянки мають бути конкретними й перевірюваними, а не просто назвою країни чи регіону. Якщо постачальник не надасть даних, фірма не може випустити товар на ринок. Тож нові договори мають містити обов’язок постачальника надати дані й наслідки, якщо він цього не зробить.