Цифровий паспорт продукту

Що це означає

Цифровий паспорт продукту - електронний запис про конкретний виріб чи модель, доступний через носій даних на виробі чи пакуванні, найчастіше QR-код. Він містить відомості про склад і матеріали, походження, вуглецевий слід, ремонтопридатність, запчастини, безпечне використання і про те, як переробити виріб наприкінці строку служби.

Його запроваджує європейський регламент про екодизайн сталих продуктів як інструмент циркулярної економіки. Перші обов’язкові паспорти стосуються батарей, насамперед батарей для електромобілів і промислових, а потім за виконавчими актами поступово додадуться текстиль, електроніка, меблі, шини чи будівельні вироби.

Різні групи бачать у паспорті різні дані. Споживач - базову інформацію про виріб, майстерня - інструкцію з розбирання, переробник - склад матеріалів. Дані мають бути точними й перевірюваними, а паспорт - доступним увесь строк служби виробу.

Як це працює на практиці

Для виробників та імпортерів паспорт означає насамперед роботу з даними в ланцюгу постачання: у постачальників треба отримати склад, походження й екологічні дані про компоненти. Фірми, що постачають деталі великим виробникам, зіткнуться із запитами даних раніше, ніж обов’язок торкнеться їх безпосередньо.

Паспорт пов’язаний з іншими обов’язками: маркуванням CE, безпекою за GPSR і розширеною відповідальністю виробника за пакування й електровідходи. Під час планування радимо вирішувати їх разом, бо дані перетинаються й один добрий реєстр продукції прислужиться всім.

З облікового погляду виникають витрати на системи, керування даними й перевірку, а також ліцензії на платформи, що випускають паспорти. У великих фірмах дані паспортів пов’язують і зі звітністю про сталий розвиток та показниками ESG.

На що звернути увагу

Головний ризик - непідготовлений ланцюг постачання. Якщо в постачальників немає даних або вони не можуть їх підтвердити, виріб може не відповідати умовам випуску на ринок. Розумно почати збирати дані раніше, ніж обов’язок для цієї категорії набуде чинності.

Другий ризик - неточні дані. Відомості в паспорті - публічне твердження фірми про продукт, і за неправдиві дані про сталість загрожують санкції та звинувачення в грінвошингу. Твердження в паспорті мають підтверджуватися документами, а не оцінками маркетингу.