Дуальна освіта

Що це означає

Дуальна освіта - система професійного навчання, у якій учень середньої професійної школи здобуває теоретичні знання в школі, а практичні навички безпосередньо в роботодавця. Практичне навчання становить велику частину навчання й відбувається на реальному робочому місці, з майстром виробничого навчання чи інструктором із фірми.

Роботодавець має отримати свідоцтво про придатність проводити практичне навчання, яке видає відповідна галузева чи професійна організація, й укласти з учнем чи його законним представником учнівський договір. Договір визначає умови практики, винагороду й можливий обов’язок учня працювати в роботодавця після навчання.

Систему натхненно німецькою та австрійською моделлю, і вона спрямована на те, щоб випускники мали навички, справді потрібні ринку праці, а фірми вирощували власних кваліфікованих людей замість того, щоб важко їх шукати.

Як це працює на практиці

Учень отримує винагороду за продуктивну працю, а роботодавець забезпечує засоби захисту, харчування й охорону праці так само, як для працівників. Винагорода учня має особливий режим щодо внесків і податку, який ми в зарплатній системі ведемо окремо від звичайних зарплат.

Витрати на практичне навчання є податковими витратами, а закон додатково дозволяє врахувати особливу витрату у фіксованій сумі на кожного учня, що зменшує податкову базу фірми. Під час планування радимо порахувати всі витрати, включно з часом інструкторів, і порівняти з тим, скільки коштував би найм і навчання готових людей.

Дуальна освіта - сильний інструмент бренду роботодавця в регіоні й водночас спосіб знизити плинність: людина, що вивчилася у фірмі, знає її процеси й культуру і часто лишається в ній роками.

На що звернути увагу

Найчастіша проблема - фірма використовує учнів як дешеву робочу силу й не дає їм реального навчання. Школа й галузева організація перевіряють практику, і фірма може втратити свідоцтво. До того ж учні швидко йдуть, і інвестиція не окуповується.

Обов’язок учня працювати в роботодавця після навчання має свої межі, і стягнути його важко. Замість покладатися на договір, краще запропонувати випускникові привабливі умови, щоб він сам захотів лишитися. Подальший розвиток може підтримати, наприклад, кваліфікаційна угода.