Податок на землю

Що це означає

Податок на землю - це частина податку на нерухомість, яку сплачують з ріллі, садів, лісів, постійних луків, будівельних ділянок та інших площ у громаді. Разом із податком на споруди й податком на квартири він належить до місцевих податків.

Базою податку є площа ділянки, помножена на вартість землі за квадратний метр. Для сільськогосподарських земель і лісів вартість визначена в додатку до закону за кадастровими територіями, для будівельних та інших ділянок вона залежить від розміру громади, якщо та не встановила власну вартість.

Ставку податку визначає громада загальнообов'язковим положенням і може розрізняти її за видами землі чи частинами населеного пункту. Тому однакова за площею ділянка в сусідніх громадах може оподатковуватися помітно по-різному, і в положення варто зазирнути ще до купівлі.

Як це працює на практиці

Платником податку зазвичай є власник ділянки, внесений до кадастру. За оренди сільськогосподарської землі понад п'ять років, внесеної до кадастру, платником є орендар, а для земель в управлінні держави - їхній управитель.

Декларацію з податку на нерухомість подають до 31 січня року, що настає за роком виникнення права власності. Податковий обов'язок виникає з 1 січня наступного року, після чого громада надсилає рішення із сумою податку та строком сплати.

Для фірми податок на землю - податкова витрата, якщо ділянка служить підприємництву. Увагу треба звертати на зміну виду землі, наприклад коли рілля стає будівельною ділянкою: зміну треба заявити, а податок зазвичай помітно зростає.

На що звернути увагу

Зміни, що впливають на податок, заявляють частковою декларацією до кінця січня. Хто продав ділянку й не заявив зміну, не вилучається зі списку платників автоматично й може отримати рішення навіть за рік, коли вже не володів ділянкою.

Громада може встановити в положенні звільнення чи знижки, наприклад для земель під кладовищами, заповідних територій або ділянок пенсіонерів. Проте знижку зазвичай треба заявити в декларації, інакше громада сама її не застосує.