Тест на знецінення

Що це означає

Тест на знецінення - це порівняння балансової вартості активу з тим, що компанія ще може отримати від нього продажем чи використанням. Якщо балансова вартість вища, актив знецінений, і різницю відображають в обліку, щоб баланс не показував більше, ніж актив реально коштує.

За словацькими правилами тимчасове зниження вартості відображають резервом під знецінення, який у разі поліпшення ситуації можна відновити. Постійне зниження вартості відображають списанням. Міжнародні стандарти МСФЗ містять детальніші правила і поняття вартості відшкодування.

Вартість відшкодування за МСФЗ - це більша з двох сум: справедливої вартості за вирахуванням витрат на продаж і вартості використання, тобто теперішньої вартості майбутніх грошових потоків від активу. У словацьких правилах застосовується схожа логіка порівняння зі зниженою вартістю.

Як це працює на практиці

Тест проводять за наявності ознак знецінення, наприклад падіння продажів, технологічного застарівання обладнання, пошкодження майна, втрати ключового клієнта чи помітного зниження ринкових цін. Для гудвілу і деяких нематеріальних активів МСФЗ вимагають тест щороку.

Для визначення вартості використання часто застосовують метод дисконтованих грошових потоків, схожий на оцінку методом DCF. Припущення про майбутню виручку, витрати і ставку дисконтування мають бути обґрунтовані й задокументовані, бо їх вивчатиме аудитор.

У звичайному обліку малих компаній тест на знецінення найчастіше стосується запасів, дебіторської заборгованості та довгострокового майна. Наприклад, для неліквідного товару треба порівняти його балансову вартість з очікуваною ціною продажу за вирахуванням витрат на продаж і відобразити можливу різницю.

На що звернути увагу

Резерви під знецінення майна, як правило, не є податковими витратами, за винятком деяких резервів за дебіторською заборгованістю за дотримання умов закону. Тому виникає різниця між бухгалтерським і податковим результатом, а у великих компаній і відкладений податок, який треба правильно розрахувати.

Знецінення не можна ігнорувати лише тому, що воно погіршить фінансовий результат. Принцип обачності під час оцінки майна вимагає відображати відомі компанії ризики і збитки, а аудитор зазначить завищену вартість активів у своєму висновку.