SFDR

Що це означає

SFDR - європейський регламент про розкриття інформації щодо сталого розвитку у фінансовому секторі. Він зобов'язує керуючих фондами, страховиків з інвестиційними продуктами й фінансових консультантів розкривати, як вони враховують ризики сталості та несприятливий вплив інвестицій на довкілля й суспільство.

Регламент ділить продукти за амбіціями: звичайні продукти, продукти, що просувають екологічні чи соціальні характеристики, і продукти з метою сталих інвестицій. На практиці їх позначають за статтями регламенту як фонди за статтею 6, 8 і 9, причому фонди за статтею 9 мають найсуворіші вимоги.

SFDR тісно пов'язаний із таксономією ЄС, що визначає екологічно сталі види діяльності, і зі звітністю компаній за CSRD. Дані, які розкривають компанії, керуючі фондами використовують для оцінки своїх інвестицій.

Як це працює на практиці

Для інвестора класифікація фонду - орієнтир під час вибору пайового фонду чи інвестиційного страхування. Продукти з вищими амбіціями мають у переддоговірних і періодичних звітах пояснювати, як досягають і вимірюють свої цілі.

Фінансові консультанти зобов'язані під час консультування питати клієнтів про їхні вподобання у сфері сталості та пропонувати відповідні продукти. Так клієнт дізнається, чи сприяють і як його гроші екологічним чи соціальним цілям.

Для компаній, що залучають фінансування інвесторів, SFDR означає зростаючі вимоги до даних ESG. Фондам потрібна від компаній інформація про викиди, розмаїття чи управління, щоб виконувати власні обов'язки.

На що звернути увагу

Віднесення фонду до статті 8 чи 9 - не знак якості. Це категорії розкриття, а не сертифікація, і всередині однієї категорії фонди сильно відрізняються. Інвесторові варто читати, що конкретний фонд робить насправді.

Перебільшення сталості продуктів - форма грінвошингу, за якою стежать наглядові органи. Крім того, правила SFDR переглядаються й змінюються, тому треба стежити за актуальним станом і роз'ясненнями регуляторів.