Резерв на гарантійний ремонт

Що це означає

Резерв на гарантійний ремонт - резерв на витрати, які у фірми ймовірно виникнуть у майбутньому у зв'язку з рекламаціями й ремонтом виробів, проданих, або робіт, зданих до кінця звітного періоду. Зобов'язання виникає вже під час продажу, оскільки фірма зобов'язалася протягом гарантійного строку усувати недоліки, хоча не знає, скільки рекламацій надійде.

Резерв охоплює законну відповідальність за недоліки й договірну гарантію якості, яку фірма надала понад закон. Його розмір оцінюють, зазвичай як відсоток від виручки за досвідом минулих років або за кількістю проданих одиниць і середньою вартістю ремонту.

Залежно від строку гарантії це може бути короткостроковий чи довгостроковий резерв. Його поступово використовують на фактичні витрати на ремонт і наприкінці року коригують за новою оцінкою. Якщо гарантія закінчується без витрат, невикористану частину розпускають у доходи.

Як це працює на практиці

Під час оцінювання ми виходимо зі статистики рекламацій: який відсоток виробів повертають, у який період гарантії і скільки коштує середній ремонт з матеріалом, роботою й доставкою. Для нових виробів без історії використовують дані виробника чи галузі, а потім оцінку уточнюють.

Резерв не створюють на витрати, які несе постачальник комплектувальних чи страховик, якщо їх покриття гарантоване. Якщо фірма перепродає товар, а рекламації вирішує виробник, резерв може бути невеликим або відсутнім. У будівельних фірм і виробників обладнання він, навпаки, часто вагома стаття балансу.

Створення резерву на гарантійний ремонт не є податковими витратами, тому в декларації його додають. Фактичні витрати на ремонт стають податковими витратами в рік їх виникнення. Резерв і його зміни треба пояснити в примітках до звітності, особливо якщо сума значна.

На що звернути увагу

Часта помилка - зовсім забути про резерв, особливо у фірмах, що швидко зростають. Виручка зростає, а гарантійні витрати з'являються пізніше й заднім числом погіршують результати. Відсутність резерву спотворює прибутковість і може ввести в оману інвесторів чи банк щодо реального стану фірми.

Резерв не має слугувати для згладжування прибутку. Створення надмірного резерву в добрий рік і розпуск у слабкий суперечать правилам обліку. Оцінка має спиратися на дані й бути послідовною з року в рік, інакше аудитор її оскаржить.