Реєстр дискваліфікацій

Що це означає

Реєстр дискваліфікацій - публічний перелік осіб, яким суд заборонив обіймати посаду статутного органу, члена наглядової ради, прокуриста, ліквідатора чи керівника підприємства іноземної особи. Дискваліфікована особа протягом заборони не може бути внесена до торговельного реєстру в жодній із цих функцій.

Суд може призначити дискваліфікацію, наприклад, директору, який не виконав обов’язку подати заяву про банкрутство, порушив заборону повернення внесків учасникам під час кризи чи сприяв тому, що компанія припинила існування без належного врегулювання зобов’язань. Дискваліфікація призначається на встановлену законом кількість років.

Реєстр веде міністерство юстиції, і він доступний публічно. Реєстраційний суд під час кожної заяви автоматично перевіряє, чи не дискваліфікована нова особа, і відмовляє у внесенні дискваліфікованої.

Як це працює на практиці

Приймаючи нових клієнтів і під час зміни директорів, ми перевіряємо, чи немає особи в реєстрі дискваліфікацій. Те саме радимо й щодо ділових партнерів, особливо за великих замовлень чи кредитів, бо дискваліфікований у минулому керівник - важливий тривожний сигнал.

Директорам ми пояснюємо, які обов’язки ризиковані з погляду дискваліфікації: відстеження кризи компанії, своєчасне подання заяви про банкрутство за надмірної заборгованості, заборона повернення внесків і платежів учасникам у кризі та належне завершення фірми. Відповідальність директора особиста й стосується не лише грошей.

Під час завершення бізнесу ми радимо припиняти фірму належним чином, ліквідацією чи припиненням без ліквідації, якщо є умови. Фірма, яку суд припинить за бездіяльність, може принести директорам і учасникам не лише відповідальність за боргами, а й дискваліфікацію.

На що звернути увагу

Дискваліфікація стосується конкретної особи, а не фірми. Дискваліфікований не може під час заборони керувати й новими фірмами, а обхід через підставних директорів може мати кримінально-правові наслідки для всіх учасників.

Багато директорів дізнаються про ризик лише за проблеми. Формальне директорство, коли директор реально не керує фірмою, не звільняє від відповідальності. Той, хто обіймає посаду, має мати доступ до обліку й інформації про фінансове становище фірми.