Термін

Заборона повернення внесків

Правило, за яким товариство не може повертати учасникам їхні внески чи інакше передавати їм цінності поза розподілом прибутку, ліквідаційного залишку чи зменшенням статутного капіталу. Захищає кредиторів, а порушення зобов'язує повернути отримане.

Оновлено

Що це означає

Заборона повернення внесків - це правило, за яким компанія не може повернути учасникам їхні внески чи надавати їм інші виплати, окрім частки в прибутку, ліквідаційного залишку чи виплат у разі зменшення статутного капіталу за законом. Правило діє для s.r.o. і акціонерних товариств.

Сенс правила - захист кредиторів. Статутний капітал та інше майно компанії слугують забезпеченням для кредиторів, і учасники не можуть довільно його вилучати. Учасники s.r.o. за загальним правилом не відповідають за її зобов'язаннями, тому важливо, щоб майно компанії залишалося в компанії.

Заборона стосується не лише прямих виплат. Вона охоплює і приховані форми, наприклад продаж майна учасникові нижче ціни, купівлю в учасника вище ціни, безпроцентні позики чи оплату особистих витрат учасника. Такі виплати розглядають як недопустиме повернення внеску.

Як це працює на практиці

Учасник може законно отримувати гроші від компанії насамперед як частку в прибутку, затверджену загальними зборами, винагороду за роботу директора чи працівника, оплату за поставлені товари й послуги за ринковими цінами чи повернення внеску понад статутний капітал за дотримання умов закону.

Перед кожною виплатою учасникам треба перевірити, чи дозволяє її закон і чи не призведе вона компанію до неплатоспроможності, тобто провести тест платоспроможності. Для виплат у кризі діють додаткові обмеження, що захищають кредиторів.

Угоди між компанією та учасником мають укладатися на ринкових умовах і документуватися. Окрім корпоративних ризиків вигідна виплата учасникові може мати податкові наслідки, наприклад кваліфікуватися як приховане розподілення прибутку.

На що звернути увагу

Якщо компанія надала учасникові виплату з порушенням заборони, учасник зобов'язаний її повернути. Директор, який допустив виплату, може відповідати за шкоду і в разі подальшого банкрутства стати відповідачем за позовом керуючого чи кредиторів.

Рішення про розподіл прибутку має ґрунтуватися на належній фінансовій звітності і враховувати законні обмеження, наприклад обов'язкові фонди. Виплата авансів прибутку без дотримання умов чи з неіснуючого прибутку теж може бути недопустимим поверненням внеску.

Потрібно пояснити термін на вашій конкретній ситуації? Консультації від 55 € / година без ПДВ, залежно від теми та складності.