Аліменти

Що це означає

Аліменти - встановлений законом обов’язок утримання, найчастіше батька чи матері перед дитиною, розмір якого визначає суд або затверджена ним угода. У зарплатну роботу вони потрапляють тоді, коли їх треба утримувати прямо з виплати працівникові.

Утримання виникає трьома шляхами: виконавчим наказом судового виконавця, рішенням суду про утримання із зарплати або угодою про утримання за згодою працівника. Черговість утримань задає Трудовий кодекс, коло першочергових вимог - Виконавчий порядок, і серед першочергових аліменти задовольняються раніше за всіх, незалежно від черги.

Утримання аліментів нічого не змінює в оподаткуванні та внесках працівника. Брутто-зарплата, аванс податку й база нарахування внесків рахуються незалежно від того, що частина виплати піде отримувачеві. Аліменти не є витратою платника для податку й не є доходом роботодавця: роботодавець лише посередник платежу.

Як це працює на практиці

Рахують їх від чистої зарплати, тобто вже після авансу з податку на зарплату і внесків. З неї віднімають базову недоторканну суму, залишок ділять на третини, і на першочергову вимогу йдуть дві з них; для аліментів на неповнолітню дитину захищена сума менша.

Утриману суму роботодавець сам надсилає отримувачу або виконавцю і веде утримання в розрахунковому листку. Про те, що такий працівник до нього прийшов або від нього пішов, він зобов’язаний повідомити виконавця, інакше провадження йде за застарілими даними.

У місяці, коли працівник отримує річну премію, зростає чиста зарплата, а з нею й утримання. Аліменти рахуються з усієї чистої зарплати, виплаченої за цей місяць, а не зі звичайного окладу. Тому перед виплатою разових премій ми заздалегідь показуємо працівникові з утриманнями, скільки в нього реально залишиться, щоб утримання не стали несподіванкою.

На що звернути увагу

Помилка, типова саме для аліментів, - залишити працівникові звичайну недоторканну суму навіть там, де аліменти йдуть на неповнолітню дитину, і утримати менше, ніж належало. Суму, яку платник зарплати мав утримати, отримувач має право стягнути прямо з роботодавця, тож утримання за виконавчим провадженням фірма доплачує зі своїх грошей, а з працівника стягує їх назад лише з великими труднощами.

Працівник каже, що домовився з колишньою партнеркою і тепер платить аліменти сам. Утримання, призначене судом або судовим виконавцем, роботодавець не може зупинити за усною заявою, лише за письмовою вказівкою того, хто його призначив. Інакше за неутримані суми у виконавчому провадженні відповідає він сам.