Вимоги за підпискою на капітал

Що це означає

Заборгованість за підписаним капіталом - частина вкладів учасників чи акціонерів, яку вони зобов'язалися внести, але поки не внесли. Вона виникає під час заснування товариства й збільшення статутного капіталу. У балансі її показують окремим рядком на початку активів, відокремлено від звичайної дебіторської заборгованості.

У товаристві з обмеженою відповідальністю до реєстрації в торговельному реєстрі має бути внесено щонайменше 30 % кожного грошового вкладу й загалом щонайменше половину мінімального статутного капіталу. Решту учасники вносять у строк, установлений установчим договором, але не пізніше п'яти років. В акціонерному товаристві діють аналогічні правила з коротшим строком.

Доки вклад не внесено, учасник відповідає за зобов'язаннями товариства в межах невнесеного вкладу, зазначеного в торговельному реєстрі. Кредитори, отже, можуть звернутися безпосередньо до учасника. З повним внесенням вкладу ця відповідальність припиняється, тому в інтересах учасника внести зміну до реєстру.

Як це працює на практиці

Під час заснування фірми вклади вносять на рахунок у банку або розпоряднику вкладів, який підтверджує внесення заявою. Відображають вимогу до учасника й одночасно статутний капітал. Після оплати вимога зменшується, а гроші з'являються на банківському рахунку. У разі негрошового вкладу вимогу погашають переданням речі.

Невнесену частину треба відстежувати й нагадувати учасникам про внесення вчасно. Якщо учасник не внесе вкладу й у додатковий строк, загальні збори можуть на умовах закону виключити його з товариства. За кількох учасників тому краще записати в установчому договорі чіткий графік внесення.

Після повного внесення вкладу товариство подає заяву про зміну запису в торговельному реєстрі, де оновлюють відомість про обсяг оплати. Лише тоді відповідальність учасника стає очевидною для третіх осіб у повному обсязі. Документи про оплату, тобто виписки чи заяву розпорядника вкладів, треба зберігати.

На що звернути увагу

Фірми іноді показують невнесений вклад як гроші в касі, хоча учасник їх ніколи не вносив. Такий стан фіктивний, спотворює власний капітал і ліквідність, а під час перевірки чи банкрутства веде до відповідальності директора. Невнесений вклад має залишатися вимогою, доки гроші справді не надійдуть.

Обережно й із взаємозаліком. Учасник, як правило, не може зарахувати обов'язок внести вклад проти своєї вимоги до товариства, наприклад за позикою, якщо закон цього не допускає. Під час капітальних операцій з учасниками тому радимо заздалегідь перевірити, чи допустимий обраний спосіб.