Торгівля квотами на викиди

Що це означає

Торгівля квотами на викиди, відома під скороченням EU ETS, - головний інструмент Європейського Союзу для скорочення викидів парникових газів. Вона працює за принципом "ліміт і торгівля": ЄС встановлює загальний ліміт викидів для охоплених галузей, ділить його на квоти, і кожна квота дає право викинути одну тонну еквівалента CO2.

Система охоплює передусім виробництво електроенергії й тепла, енергоємну промисловість, як-от металургію, цемент, хімію та нафтопереробку, а також авіацію і з 2024 року морський транспорт. Ліміт щороку знижується, тож квот стає менше, а їхня ціна має тенденцію зростати. Для будівель і автотранспорту створюють окрему систему ETS2.

Частину квот фірми отримують безкоштовно, щоб не програвати конкурентам поза ЄС, решту продають на аукціонах. Безкоштовний розподіл поступово скасовують, і його замінює механізм прикордонного вуглецевого коригування, який обтяжить імпорт порівнянною ціною вуглецю.

Як це працює на практиці

Більшість малих і середніх фірм не є обов'язковими учасниками системи, але її вплив відчувають у ціні електроенергії, газу, сталі, цементу чи авіаквитків. Ціна квоти відображається у витратах постачальників, і ті перекладають її далі. Тому під час бюджетування енергоємного виробництва ціну вуглецю треба враховувати як звичайну статтю витрат.

Фірма, що входить до системи, мусить відстежувати викиди й звітувати про них, підтверджувати їх в акредитованого верифікатора та до строку здати відповідну кількість квот. За кожну відсутню тонну загрожує високий штраф і обов'язок усе одно докупити квоти. Дані про викиди водночас використовують для розрахунку вуглецевого сліду та в ESG-звітності.

У бухгалтерії Словаччини квоти ведуть як особливий вид майна. Безкоштовно виділені квоти оцінюють за справедливою вартістю й одночасно відображають доходи майбутніх періодів, куплені - за ціною придбання. Зобов'язання здати квоти за фактичні викиди відображають у міру їх виникнення. Деталі треба звіряти з чинними правилами обліку.

На що звернути увагу

Ціна квот сильно коливається залежно від політичних рішень, економічного циклу й погоди. Фірма, якій треба їх купувати, має мати стратегію закупівлі та хеджування, а не купувати все безпосередньо перед строком здачі. У довгострокових договорах на енергію варто перевірити, як ціна вуглецю відображається в ціні.

Квоти на викиди також стають ціллю шахрайства, від фальшивих інвестиційних пропозицій до кібератак на реєстри. Торгувати слід лише через перевірених посередників і біржі. Для фірм поза системою частіший ризик - хибна думка, що ETS їх не стосується, хоча покупці вже запитують дані про викиди за scope.