Історична вартість

Що це означає

Історична вартість - це оцінка активу за сумою, спочатку сплаченою за нього, незалежно від подальших змін цін. Для купленого активу це первісна вартість з витратами на придбання, для створеного власними силами - власні витрати.

Вона лежить в основі словацького обліку, бо перевіряється за документами й об'єктивна: рахунок точно показує, скільки заплатила компанія. Тому закон про бухгалтерський облік оцінює більшість активів за історичною вартістю, зменшуючи її амортизацією чи резервами.

Протилежність - справедлива вартість, що ґрунтується на поточній ринковій ціні. Словацький облік застосовує її лише до окремих статей, наприклад торгових цінних паперів чи деривативів, тоді як МСФЗ допускають справедливу вартість і для інвестиційної нерухомості.

Як це працює на практиці

Якщо компанія отримує актив безоплатно, наприклад у дар чи як вклад, історичної вартості купівлі немає. Тоді його оцінюють за відновлювальною вартістю, тобто за ціною, за яку актив можна було б придбати на момент обліку.

Історична вартість після придбання не підвищується, навіть якщо вартість активу зросте. Якщо вартість падає нижче балансової, компанія створює резерв, щоб актив не був завищений, що відповідає принципу обачності.

Під час продажу компанії чи кредиту часто проводять експертну оцінку майна, що показує ринкову вартість. Земля, куплена десятиліття тому, може обліковуватися в балансі за малою частиною нинішньої вартості, чого сам баланс не покаже.

На що звернути увагу

Під час інфляції історична вартість може серйозно занижувати реальну вартість активів. Тоді баланс не дає повної картини багатства компанії, і в рішеннях треба спиратися й на оцінки ринкової вартості, а не лише на облікові цифри.

Низька амортизація від історичних вартостей може завищувати прибуток, бо не відповідає витратам на заміну старих активів новими. Тому, плануючи інвестиції, компанії варто враховувати сьогоднішні ціни, щоб не дивуватися вартості оновлення обладнання чи будівель.