FCA

Що це означає

FCA, Free Carrier, - це правило Інкотермс, за яким продавець передає товар, що пройшов експортне очищення, перевізникові, призначеному покупцем, у погодженому місці. Там ризик переходить до покупця, і з цього моменту він несе витрати на перевезення, страхування й імпорт.

Правило підходить для всіх видів транспорту, зокрема контейнерних, повітряних чи змішаних перевезень. На відміну від FOB, призначеного лише для морського транспорту, воно охоплює й випадки передачі товару в терміналі чи на складі, а не безпосередньо на судно.

Порівняно з EXW воно практичніше для обох сторін, бо експортне митне оформлення виконує продавець, заснований у країні експорту. Покупцеві не треба розв'язувати формальності в чужій країні, а продавець має доказ експорту для звільнення від ПДВ.

Як це працює на практиці

Якщо товар передають на підприємстві продавця, продавець його й вантажить на транспорт покупця. Якщо передача відбувається деінде, наприклад у терміналі перевізника, продавець доставляє туди товар, готовий до розвантаження, а розвантаження забезпечує покупець чи його перевізник.

Точне визначення місця має ключове значення для переходу ризику. Формулювання FCA з адресою складу продавця чітко визначає, коли переходить відповідальність за товар, і запобігає суперечкам у разі пошкодження під час навантаження чи очікування перевізника.

Версія Інкотермс 2020 дає змогу домовитися, що покупець доручить перевізникові видати продавцеві бортовий коносамент. Це допомагає за оплати акредитивом, де банк вимагає такий документ, навіть якщо товар передано до навантаження на судно.

На що звернути увагу

FCA регулює обов'язки продавця до передачі перевізникові, а не подальші витрати. Покупцеві треба чітко розуміти витрати на перевезення, страхування й імпорт, наприклад митне оформлення й податки в країні призначення, щоб порівняти пропозиції з правилом DAP чи іншими.

Якщо покупець не надішле перевізника вчасно, продавець може мати проблеми зі зберіганням товару. Договір повинен визначати строк вивезення й наслідки прострочення покупця, зокрема перехід ризику й оплату витрат на зберігання.